Про внесення змін і доповнень до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах"

У зв'язку із змінами, що відбулися в законодавстві України, і питаннями, що виникли в судовій практиці, та з метою забезпечення правильного і однакового застосування судами норм права, керуючись пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Внести до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 (v0006740-14) "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" такі зміни та доповнення:

1. Абзац другий пункту 7 викласти в такій редакції:

"Враховуючи, що відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , частини другої статті 384 ЦПК України (1618-15) рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та керуючись змістом статті 383 ЦПК України (1618-15) , справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до розгляду в порядку цивільного судочинства".

2. Абзац другий пункту 9 викласти в такій редакції:

"Якщо оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийняті (вчинені, допущені) із метою виконання зведеного виконавчого провадження, в якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), то скарга підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в тій частині, яка стосується виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, а в іншій частині суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України (1618-15) , а, помилково прийнявши в цій частині скаргу до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК (1618-15) ".

3. Доповнити постанову (v0006740-14) пунктом 20-1 такого змісту:

"20-1. Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) встановлено строки пред'явлення виконавчих листів до виконання. При цьому згідно з пунктом 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" (2677-17) , який набрав чинності з 9 березня 2011 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

У зв'язку з цим поширення дії норм зазначеного Закону (606-14) на правовідносини щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання залежить від часу видачі такого документа і не залежать від дати набрання рішенням законної сили, зазначеної судом у виконавчому листі, оскільки такий строк встановлено імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

У разі пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання суд має право його поновити за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку (стаття 371 ЦПК України (1618-15) )".

4. Доповнити пункт 23 абзацом другим такого змісту:

"Разом з тим забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання (частина друга статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) ).

Абзаци 2, 3 і 4 пункту 23 вважати відповідно абзацами 3, 4 і 5.