Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю представника відповідача - Осадчук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр" про стягнення коштів, -

У лютому 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Коростишівський кар'єр", в якому, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 30 травня 2011 року № 4396/06 та від 12 вересня 2011 року № 7206/06, просило стягнути заборгованість зі сплати страхових внесків у загальній сумі 38575,69 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про наявність заборгованості у відповідача по нарахованих страхових внесках за період жовтень-грудень 2010 року в сумі 38575,69 грн., яка підтверджується карткою особового рахунку платника.

Публічне акціонерне товариство "Коростишівський кар'єр" проти касаційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Коростишівський кар'єр" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області; за період з жовтня 2010 року по грудень 2010 року позивачу нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 41062,98 грн.

Посилаючись на несплату відповідачем, в порушення вимог ст.ст. 17, 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо своєчасної та повної сплати страхових внесків, позивач просив стягнути заборгованість в розмірі 38575,69 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано сплату відповідачем у погашення заборгованості за жовтень-грудень 2010 року платіжними дорученнями від 14 січня 2011 року №№ 23, 24, 29, 30, 31, 32, від 31 січня 2011 року № 86, від 12 березня 2011 року № 190, від 05 липня 2011 року №№ 330, № 331, № 332 та від 25 липня 2011 року № 379, копії яких наявні в матеріалах справи, у повному обсязі. Будь-яких інших доказів щодо наявності у відповідача недоїмки за вказаний період судами не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційних скарг встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.