Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька

про визнання дій неправомірними, -

27.11.2013 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька (далі Пенсійний фонд) про визнання дій неправомірними та зобов'язання врахувати до пільгового стажу періоди роботи та нарахувати пенсію з моменту подання заяви. Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Пенсійного фонду йому відмовлено в призначенні пенсії за відсутності пільгового стажу. Вважаючи дії відповідача неправомірними, ОСОБА_3 просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 6.02.2014 р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р. рішення суду першої інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про неможливість задоволення позову з огляду на позовні вимоги.

У своїх запереченнях Пенсійний фонд вважає рішення апеляційного суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 20.01.1987 р. на підставі наказу № 18-к від 19.01.1987 р. був прийнятий учнем електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання поверхні на шахту "Кіровська" Виробничого об'єднання "Донецьквугілля".

30.03.1987 р. він був переведений учнем машиністу підземних установок підземним з повним робочим днем під землею.

7.05.1987 р. на підставі наказу № 157к від 4.05.1987 р. ОСОБА_3 був звільнений за ст. 36 п. 3 КЗпП УРСР у зв'язку з призовом до Радянської армії.

Рішенням Пенсійного фонду № 5249 від 16.10.2013р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії, передбаченої статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.53-54). При цьому відповідачем не зараховано в стаж роботи, що дає право на призначення пільгової пенсії періоди : з 6.04. по 7.05.1987 р. на посаді учня машиніста підземних установок та строкову службу в армії з 17.05.1987 по 3.06.1990 р.

Скасувавши постанову місцевого суду та відмовивши у задоволенні адміністративного позову, апеляційний суд виходив з того, позивачем не було заявлено вимог про скасування рішення управління Пенсійного фонду № 5249 від 16.10.2013 р. Крім того апеляційний суд послався на те, що позивач оскаржував рішення відповідача № 5249 до обласного управління і рішенням комісії головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу було зараховано до пільгового стажу періоди роботи з 30.03. по 7.05.1987 р. у якості учня машиніста підземних установок та не зараховано до пільгового стажу період строкової служби в армії. При цьому апеляційний суд дійшов висновку про те, що відсутність позовних вимог про скасування рішення Пенсійного фонду від № 5249 від 16.10.2013 р. та незалучення до участі у справі головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області унеможливлюють задоволення позову.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи з огляду на таке.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачем оскаржуються дії Пенсійного фонду який не зарахував до стажу робіт, що дають право на призначення пенсії, передбаченої статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відтак, у випадку доведеності необґрунтованості відмови відповідача зарахувати спірні періоди трудового стажу, суд не має процесуальних перешкод визнати протиправним та скасувати рішення Пенсійного фонду від № 5249.

Що стосується необхідності залучення до участі у справі в якості другого відповідача управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то колегія суддів враховує, що останнє не приймало рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_3 Крім того, з залученої до справи копії рішення комісії головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.09.2013 р. (а.с.110-111) не вбачається, що вказане рішення є наслідком розгляду скарги позивача на законність рішення Пенсійного фонду № 5249 від 16.10.2013 р. Відтак, відсутні підстави для залучення управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі в якості відповідача.

Відповідно до статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Оскільки судом апеляційної інстанції по суті не розглядалась апеляційна скарга Пенсійного фонду та не давалась оцінка його доводам про те, що період з 6.04. по 7.05.1987 р. не підлягає включенню до пільгового стажу, оскільки позивач не був безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, а відтак і час проходження строкової військової служби не може зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, справу слід направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р., справу направити до цього ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.