Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області

до відповідача Управління фінансів та бюджету Тернопільської міської ради

з участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України в Тернопільській області, Тернопільська міська рада, Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція

про стягнення коштів, -

19.10.2010 р. до суду надійшов позов Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (далі Держфінінспекція) про стягнення з Управління фінансів та бюджету Тернопільської міської ради (далі Управління) 50888 гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач помилково отримавши на власні рахунки суми, стягнуті у якості штрафів, відмовляється перерахувати їх до Державного бюджету України.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача перерахувати кошти до Державного бюджету.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 3.12.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Держфінінспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної перевірки дотримання Управлінням вимог чинного законодавства позивачем складено акт від 9.07.2010 р. № 08-22/18, в якому відображено висновки Держфінінспекції про те, що до місцевого бюджету Тернопільської міськради від Тернопільського МВС УМВС України в Тернопільській області помилково перераховано кошти в сумі 50888 гр., стягнуті у якості адміністративних штрафів, оскільки вказані кошти, відповідно до положень Бюджетного Кодексу України (2456-17) , повинні були перераховуватися до державного бюджету України.

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій послались на те, що чинним законодавством Держфінінспекція не вповноважена на звернення до суду з позовами про стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Вказані висновки відповідають положенням статті 2 Бюджетного Кодексу України (2001 р) та Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) , якими визначено як повноваження державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, так і склад та компетенція органів стягнення, що контролюють правильність та повноту надходжень платежів до державного бюджету України.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують, ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства, що регулює спірні правовідносини, не відповідають обставинам справи та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Тернопільській області залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 3.12.2010 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.