Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Вербицької О.В., Ланченко Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року

у справі № 2а-16145/11/0170/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс"

до Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим,

третя особа Державна податкова інспекція у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим,

про стягнення заборгованості,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій, стягнення бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.12.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-13836/11/0170/2.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2011 року справу № 2а-13836/11/0170/2 роз'єднано на:

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0000792301 від 15.03.2011 року, № 0000802301 від 15.03.2011 року та № 0002272301 від 31.05.2011 року; визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки № 344/23-4/32362095/12 від 04.03.2011 року порушень з боку позивача, що призвело до зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на 1 482 688,00 грн., завищенню від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року на 1 224 706,00 грн. та за грудень 2010 року на 43 436, 00 грн., завищенню залишку від'ємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2010 року на 588 123, 00 грн. із залишенням справі номеру № 2а-13836/11/0170/2;

- адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" до Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 1 482 688, 00 грн. із привласненням справі номеру № 2а-16145/11/0170/2.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 року залучено до участі у справі у справі № 2а-16145/11/0170/2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 2а-16145/11/0170/12, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Плюс" суму заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 1 482 688,00 грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21.10.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно зі статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової документальної виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, що декларувалось за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року, податковим органом складено акт від 04.03.2011 року № 344/23-4/32362095/12 та прийнято податкові повідомлення-рішення, зокрема, від 15.03.2011 року № 0000792301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 482 688, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, скасовано в судовому порядку, отже позивач має право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає рішення судів попередніх інстанцій необґрунтованими, оскільки вони ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми податку на додану вартість, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету. Отже, ненадання такого висновку також може порушувати права платника податку на бюджетне відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи, платник податку звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим.

Отже, визначення судом першої інстанції відповідачем лише Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим та залучення Державної податкової інспекції в м. Ялта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, є необґрунтованим у даній справі.

Крім того, посилаючись на встановлені обставини у справі № 2а-13836/11/0170/2, як на підставу для задоволення позову у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що номер податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна в матеріалах справи і яке оксаржувалось позивачем не відповідає номеру - № 000792301, зазначеному у судових рішення у справі № 2а-13836/11/0170/2 та у цій справі.

У зв'язку із цим, при новому розгляді справи судам слід звернути увагу на номер податкового повідомлення-рішення від 15.03.2011 року, яким ТОВ "Інвест Плюс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 482 688 грн. Зокрема, матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення від 15.03.2011 року № 0000792301.

В силу положень частин другої, четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялті Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі № 2а-16145/11/0170/12 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.