Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Харківської районної державної адміністрації Харківської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Харківська обласна державна адміністрація, голова Харківської районної державної адміністрації Харківської області Нечипоренко Олександр Сергійович, про скасування розпоряджень та поновлення на роботі,

У вересні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Харківської районної державної адміністрації Харківської області, треті особи: Харківська обласна державна адміністрація, голова Харківської районної державної адміністрації Харківської області Нечипоренко О.О., в якому з урахуванням уточнених вимог просила визнати неправомірним та скасувати п.1 розпорядження від 08.08.2008 р. № 288-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнати протиправним, нечинним і скасувати розпорядження від 16.12.2008 р. № 470-к та поновити її на посаді.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2009 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано неправомірними та скасовані п. 1 розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.08.2008 р. № 288-к про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 16.12.2008 р. № 470-к. Поновлено ОСОБА_2 на посаді керівника апарату Харківської районної державної адміністрації Харківської області та стягнуто з Харківської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 17.12.2008 р. по 17.12.2009 р. в сумі 39935,76 грн. без врахування податків та обов'язкових платежів.

У касаційній скарзі представник Харківської районної державної адміністрації Харківської області з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

ОСОБА_2 в касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 235 Кодексу законів про працю України, а саме, в частині розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу за один рік, а не за весь час вимушеного прогулу, просить постанову суду апеляційної інстанції змінити у вказаній частині та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.12.2008 р. по 27.03.2014 р. в сумі 266825,14 грн.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_2 та залишення без задоволення касаційної скарги Харківської районної державної адміністрації Харківської області, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області розпорядження від 08.08.2008 р. № 288-к та від 16.12.2008 р. № 470-к були видані в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про державну службу" (3723-12) , ст.ст. 147- 149 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України (322-08) ) та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) .

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.08.2008 р. № 288-к про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та від 16.12.2008 р № 479-к про звільнення з посади винесені з порушенням норм КЗпП України (322-08) та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) , при цьому всупереч вимогам ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведена їх правомірність.

Зокрема, суд апеляційної інстанції у рішенні зазначив, що розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 08.08.2008 р. № 288-К про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани не містить викладених обставин та суті допущеного проступку, часу його вчинення і часу виявлення, вказане рішення приймалось на підставі доповідної записки № 01-66/4585 від 17.07.2008 р., складеної за наслідком перевірки організації роботи відділу ведення державного реєстру виборців у Харківській районній державній адміністрації, яка також не містить будь-яких встановлених фактів та конкретних обставин порушення ОСОБА_2 своїх службових обов'язків, службового розслідування стосовно вказаних обставин не проводилось, пояснень від позивача не відбирались. Крім того, при накладенні дисциплінарного стягнення всупереч вимогам ст. 149 КЗпП України не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу позивача.

Визначаючи неправомірним розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 16.12.2008 р № 470-к про звільнення ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що воно є також неконкретизованим, в ньому фактично не відображені належним чином підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, не зазначено, яке саме та коли саме позивач здійснив порушення трудової дисципліни, в чому конкретно проявилося порушення трудової дисципліни, а також обґрунтування обрання такого виду стягнення як звільнення з посади.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та правильному застосуванні судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Звідси, доводи касаційної скарги Харківської районної державної адміністрації Харківської області не спростовують висновків суду апеляційної інстанції в цій частині постанови.

Разом з цим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один рік (з 17.12.2008 р. по 17.12.2009 р.) та вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_2 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік, якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

При цьому в розумінні ст. 235 КЗпП України вимушеним прогулом є час з дня незаконного звільнення працівника до дня ухвалення судом рішення про поновлення працівника на попередній роботі (посаді).

Згідно з ч. 4 п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) оплата середнього заробітку за весь час понад один рік провадиться за вимушений прогул і за умови, що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року і в цьому не було вини працівника. Висновок суду про наявність вини працівника (не з'являвся на виклик суду, вчиняв інші дії по зволіканню розгляду справи) або її відсутність, про межі зменшення розміру виплати має бути мотивованим.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням голови Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 470-к від 16.12.2008 р. позивача звільнено з посади 16.12.2008 р. при цьому рішення щодо поновлення її на раніше займаній посаді постановлено судом апеляційної інстанції 27.03.2014 р., тобто дану справу суди розглядали більше 5 років.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд апеляційної інстанції не зазначив мотиви, з яких стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в межах одного року, не обґрунтував рішення щодо неможливості стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд касаційної інстанції в силу вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлений можливості досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а тому постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Харківської районної державної адміністрації Харківської області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення 17.12.2008 р. по 17.12.2009 р. в сумі 39935,76 грн. без врахування податків та обов'язкових платежів підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Харківської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. скасувати в частині стягнення з Харківської районної державної адміністрації Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення - 17.12.2008 р. по 17.12.2009 р. в сумі 39935,76 грн. без врахування податків та обов'язкових платежів та в цій частині направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 р. залишити без змін.

Ухвала законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.