Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу ПАТ "Уманьгаз" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року у справі за позовом ПАТ "Уманьгаз" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області Захарченка А.В., про визнання протиправним та скасування рішення,

ПАТ "Уманьгаз" звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 16 від 09.01.2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ПАТ "Уманьгаз" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області провела перевірку дотримання ПАТ "Уманьгаз" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, про що складено акт від 03.01.2013 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що позивач здійснює експлуатацію реконструйованого газопроводу високого тиску Ф273 біля тепличного комбінату в м. Христинівка, від ГРП-2 до траси Верхняка-Христинівка без реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

На підставі вказаного акта відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 16 від 09.01.2013 року, якою позивача зобов'язано сплатити до бюджету 103213 грн. 00 коп.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Постанова № 16 від 09.01.2013 року мотивована тим, що позивач порушив абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування"; п. 1.23 ДБН-А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва", за що передбачена відповідальність абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" особи, винні у недотриманні державних стандартів, норм і правил при проектуванні і будівництві несуть відповідальність, передбачену законом. Законами може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень містобудівного законодавства.

Відповідно до абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Позивач не погоджується з постановою Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області № 16 від 09.01.2013 року, оскільки вважає, що газопровід не є об'єктом будівництва, тому на спірні правовідносини не поширюються норми, на підставі яких відповідач дійшов висновку про наявність порушень.

Колегія суддів з доводами позивача не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону інженерно-транспортною інфраструктурою є комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, до яких, належить трубопровід, відносно чого було зроблено правильний висновок судами попередніх інстанцій.

У відповідності до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) , будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно положень ДБН А.2.2-3-2004 під реконструкцією розуміється перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Факт здійснення ПАТ "Уманьгаз" саме реконструкції газопроводу підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 26.06.2012 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що при здійсненні реконструкції газопроводу позивач зобов'язаний був дотримуватися вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , в тому числі й ч. 8 ст. 39 вказаного Закону, згідно якого експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у позові.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ПАТ "Уманьгаз" залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.