Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року

у справі № 803/2230/13-а

за позовом Любешівського районного центру зайнятості Волинської області

до Ягодинської митниці Міндоходів

про стягнення виплаченого забезпечення

У жовтні 2013 року Любешівський районний центр зайнятості звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Ягодинської митниці Міндоходів про стягнення виплачених сум.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2014, позов задоволено.

Стягнуто з Ягодинської митниці Міндоходів на користь Любешівського районного центру зайнятості Волинської області виплачене забезпечення в розмірі 31,956,45 грн.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Ягодинська митниця Міндоходів оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Любешівський районний центр зайнятості просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 16.10.2012 ОСОБА_2 звернулась до Любешівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, оскільки з 18.04.2012 вона була звільнена з посади старшого інспектора митного поста "Дольськ" Ягодинської митниці.

Наказом Любешівського районного центру зайнятості від 16.10.2012 № НТ121016 ОСОБА_2 надано статус безробітного, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 у справі № 2а/0370/1329/12 за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Ягодинської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 скасовано й ухвалено нову постанову, якою позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної митної служби України від 17.04.2012 № 831-к "Про припинення перебування на державній службі" в частині припинення перебування ОСОБА_2 на державній службі в митних органах, поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора митного поста "Дольськ" Ягодинської митниці з 18.04.2012, зобов'язано Ягодинську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 18.04.2012 до дня поновлення на посаді.

Наказом Любешівського районного центру зайнятості від 03.10.2013 № НТ131003 припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2 у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду та вирішено повернути виплачені кошти за рахунок роботодавця.

За період з жовтня 2012 року по жовтень 2013 року ОСОБА_2 виплачена допомога по безробіттю в загальному розмірі 31 956,45 грн., що підтверджується розрахунком та додатком до картки персонального обліку й не заперечується відповідачем.

07.10.2013 Любешівський районний центр зайнятості звернувся до відповідача з листом № 1040/05-4 повернення виплачених ОСОБА_2 коштів у сумі 31 956,45 грн., на що листом від 21.10.2013 № 1/1.1-4/2442 Ягодинська митниця повідомила про те, що за наявності коштів на зазначені цілі вказане повідомлення буде оплачено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг ОСОБА_2 за час перебування на обліку в Любешівському РЦЗ як безробітній підлягають відшкодуванню Ягодинською митницею.

У той же час, суди попередніх інстанцій виходили з того, що доводи відповідача стосовно відсутності факту поновлення ОСОБА_2 на роботі відповідно до рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки утримання суми виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному пов'язане із набранням законної сили рішенням суду про поновлення особи на роботі, а не з фактичним поновленням особи на роботі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (z0915-00) , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Згідно з приписами пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Частиною четвертою статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" установлено, що із працедавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості надання соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Зважаючи на установлені обставини у справі та викладені положення норм чинного законодавства України, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову. не зважаючи на відсутність фактичного виконання відповідачем постанови Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 у справі № 2а/0370/1329/12.

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Ягодинської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 КАС України.

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель