Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року

у справі № 360/596/14-а

за позовом ОСОБА_3

до Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області, Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області

третя особа ОСОБА_2

про скасування рішення

У березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Бородянського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Бородянської селищної ради Київської області, Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання частково недійсним рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області від 25.05.2011 № 105/10 в частині узаконення на ім'я ОСОБА_2 самочинно побудованих приміщень 2-2 площею 12.4 кв.м., 1-9 площею 4.5 кв.м, 1-10 площею 10.7 кв.м., 1-8 площею 12.6 кв.м., 1-7 площею 5.6 кв.м. по АДРЕСА_1.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 21.05.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_3 просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Виконавчого комітету Бородянської селищної ради від 29.05.2002 № 100/12 ОСОБА_2 надано дозвіл на оформлення технічної документації на самовільно побудовані приміщення: І, ІІ, ІІІ, ІV по АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.06.2002 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 успадкували в рівних долях житловий будинок загальною площею 102,1 кв.м., житловою площею 37,1 кв.м., з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та земельну ділянку за вказаною адресою після померлої ОСОБА_5

На момент оформлення спадкових прав до складу спадщини входили також приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV по АДРЕСА_1, що підтверджується копією технічного паспорту.

Ці ж самі приміщення входили до складу спадщини при спадкуванні позивачем після смерті ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та копіями технічних паспортів.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради від 25.05.2011 № 105/10 ОСОБА_2 узаконено самовільно побудовані приміщення 2-2, 1-9, 1-10, 1-8, 1-7 по АДРЕСА_1, які відповідно до копії технічного паспорту станом на 14.12.2009 були приміщеннями І, ІІ, ІІІ, ІV, що входили до складу спадщини відповідно до свідоцтв про право на спадщину від 15.06.2002 та від 24.09.2010.

Таким чином, судами попередніх інстанцій установлено, що на момент оформлення спадкових прав ОСОБА_3 до складу спадщини входили також приміщення І, ІІ, ІІІ, ІV по АДРЕСА_1, що підтверджується копією технічного паспорта, ці самі ж приміщення входили до складу спадщини при спадкуванні позивачем після смерті його батька, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області від 25.05.2011 № 105/10 в оспорюваній частині є протиправним і таким, що порушує законні інтереси ОСОБА_3

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується зі вказаним висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з правильною позицією суду апеляційної інстанції щодо визнання Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Бородянського району Київської області самостійним відповідачем у цій справі.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією (254к/96-ВР) чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 частини першої статті 3 КАС України установлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги стосовно неможливості оспорення рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області від 25.05.2011 № 105/10 у судовому порядку, оскільки, на думку ОСОБА_2, правову оцінку цьому рішенню може надавати лише Бородянська селищна рада, не заслуговують на увагу.

Інших доводів у касаційній скарзі ОСОБА_2 не наведено.

Відповідно до частини першої статті 356 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Зважаючи на викладені обставини справи, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо протиправності рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради Київської області від 25.05.2011 № 105/10 в оспореній частині.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни рішень судів попередніх інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 232 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 21 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239-1 КАС України.

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель