Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина, що надалі іменуються Сторонами,

висловлюючи тверду волю забезпечити права людини та основні свободи так, як вони, насамперед, викладені у Загальній декларації прав людини (995_015) , Міжнародному пакті про громадянські та політичні права від 19 грудня 1966 р. (995_043) , Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 р. (995_105) і в інших міжнародно-правових нормах, а також в положеннях та зобов'язаннях Наради з безпеки та співробітництва в Європі,

спираючись на Спільну декларацію про основи відносин між Федеративною Республікою Німеччина і Україною від 10 червня 1993 року, що відкриває можливості для широкого співробітництва між обома Сторонами,

у відповідності до Угоди між Урядом Федеративної Республіки Німеччина та Урядом України про культурне співробітництво (276_056) від 15 лютого 1993 року,

беручи до уваги, що реабілітація осіб німецької національності, які стали жертвами політичних репресій та повернення депортованих з території України в місця їх колишнього проживання є актом історичної справедливості,

враховуючи, що належне вирішення питань повернення депортованих осіб німецької національності в Україну та забезпечення умов німецької меншини в Україні і української меншини в Німеччині є важливою основою для плідної і різнобічної співпраці між народами України і Німеччини,

усвідомлюючи те, що заходи по добровільному поверненню осіб німецької національності і їх поселення в Україні потребує значних фінансових і матеріально-технічних витрат, тісної координації зусиль Сторін, необхідних для досягнення цієї мети,

домовились про таке:

1. Сторони домовились про правову обов'язковість по відношенню до них норм щодо захисту національних меншин, які викладені у Документі Копенгагенської наради по людському виміру Нарад з питань безпеки та співробітництва в Європі від 29 червня 1990 р. (994_082) , а також в інших документах НБСЄ.

2. Особи, які належать до німецької меншини в Україні і української меншини в Німеччині мають право відповідно до законодавства сторін - поодинці або разом з іншими членами своєї групи вільно проявляти, зберігати та розвивати свою етнічну, культурну, мовну та релігійну самобутність. Вони мають право вільно користуватися рідною мовою в побуті та серед громадськості обмінюватися інформацією на ній, розповсюджувати її, мати доступ до неї. Вони мають право у повному обсязі та ефективно користуватися правами людини та основними свободами без будь-якої дискримінації та у повній відповідності із Законом.

1. Україна зобов'язується реабілітувати осіб німецької національності, які в 1930-1940-і роки були жертвами переслідувань, відновити їх права і про це офіційно повідомити. Україна сприятиме і допомагатиме поверненню депортованих громадян німецької національності та поселенню в місцях їх історичного проживання і залученню до усіх сфер суспільного життя. Уряд Федеративної Республіки Німеччина цінує ці зусилля і працюватиме спільно з Урядом України для здійснення цих цілей згідно з Угодою.

2. Сторони погоджуються у тому, що представники німецької меншини, які вже проживають в Україні, будуть залучені до цієї спільної роботи.

3. Сторони будуть залучати до цієї спільної роботи також інших осіб німецької національності, які переселятимуться в Україну. Україна має намір також і для цього кола осіб створювати передумови для їх залучення до усіх сфер суспільного життя. Уточнення щодо цього будуть розроблені урядовою комісією.

4. Український Уряд гарантує законодавче врегулювання положень цієї Угоди в майбутньому.

5. Українська Сторона забезпечуватиме спрощений порядок набуття громадянства депортованими особами, які повертаються на постійне проживання в Україну, надання їм земельних ділянок, а також здійснення у межах можливостей додаткових соціальних заходів, що пов'язані з їх поверненням.

Уряд Федеративної Республіки Німеччина зобов'язується підтримувати процес повернення і поселення депортованих представників німецької меншини в Україні і, виходячи з цього, здійснювати в рамках своїх можливостей подальші заходи на благо німецької меншини в таких напрямках:

- участь у розробці програм, економічна та фінансова допомога в їх реалізації;

- культурні заходи, особливо заходи для поглиблення чи відновлення знань німецької мови як рідної через відповідне обладнання дитсадків, шкіл, недільних шкіл, а також перепідготовку вихователів та вчителів, делегування вчителів та педагогічного персоналу, кадрова та матеріальна підтримка німецькомовних засобів масової інформації, молодіжні обміни, підтримка загальних культурних програм;

- участь у розбудові інфраструктури;

- надання допомоги по технічному обладнанню нових та переобладнанню існуючих промислових та сільськогосподарських підприємств;

- участь фахівців у розробці та здійсненні широкомасштабних економічних програм та у земельній реформі;

- підготовка фахівців.

Сторони відповідним чином підтримують партнерство на всіх рівнях та залучають до співробітництва промислові підриємства та об'єднання, державні, недержавні, релігійні та приватні організації своїх країн, а також окремих громадян. Сторони сприятимуть налагодженню безпосередніх зв'язків між федеральними землями Німеччини і областями України в інтересах реалізації цієї Угоди.

1. Україна сприяє виконанню програм Федеративної Республіки Німеччина по підтримці представників німецької меншини в Україні. Зокрема, вона не вимагатиме митних зборів та сплат за ввезення товарів, які призначені для підтримки німецької меншини.

2. Україна підтримуватиме в рамках свого внутрішнього законодавства на своїй території організації, які уповноважені Урядом Федеративної Республіки Німеччина виконувати цю Угоду.

3. Статус німецьких організацій в Україні, які уповноважені Федеральним Урядом і направлених туди цими організаціями спеціалістів буде врегульовано в додатку до Угоди, що є складовою частиною цієї Угоди. Додаток набирає чинності одночасно з Угодою.

1. Реалізація цієї Угоди, а також узгодження спільних проектів і заходів покладається на Німецько-українську урядову комісію, що була створена 28 лютого 1992 року в Києві, в якій беруть участь представники німецької меншини.

2. Комісія збирається на засідання за потребою, але щонайменше двічі на рік, почергово в Німеччині і Україні. З окремих напрямків співробітництва можуть бути створені підкомісії та інші органи. Проекти, які виконуватимуться у відповідності до цієї Угоди, а також рішення комісії будуть спільно фіксуватися у протоколах, які матимуть обов'язковий характер для обох Сторін.

3. Надання відповідних коштів потребуватиме згоди парламентів Федеративної Республіки Німеччина і України.

Термін дії цієї Угоди складає 10 років. Після цього її дія автоматично продовжуватиметься на наступні 5 років, якщо одна з Договірних Сторін не повідомить письмово за 6 місяців до закінчення строку дії цієї Угоди про свій намір припинити її дію.

Ця Угода набуває чинності з дня її підписання.

Укладено в Києві 10 червня 1993 року у двох примірниках, кожний німецькою і українською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

 За Уряд Федеративної                         За Уряд України

 Республіки Німеччина