Угода між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про необмежену свободу пересування - Текст угоди

посилаючись на те, що встановлення дипломатичних відносин між Україною і Федеративною Республікою Німеччина сприяло і надалі сприятиме співробітництву між обома державами, визнаючи, що присутність дипломатів однієї держави в іншій державі сприяє кращому взаєморозумінню між народами обох держав,

підтверджуючи свої зобов'язання неухильно дотримуватись положень Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року (995_048) ,

намагаючись виконувати зобов'язання, взяті на себе в рамках Наради з безпеки і співробітництва в Європі щодо свободи пересування,

домовились про таке:

Стаття 1

1. Кожна Сторона забезпечує всім членам дипломатичної місії іншої сторони необмежену свободу пересування на своїй території, відповідно до статті 26 Віденської конвенції про дипломатичні зносини (995_048) .

2. Сторони не вимагатимуть попереднього дозволу або повідомлення про поїздки.

3. Обмеження або заборона доступу стосується тільки специфічних споруд або військових баз, а також інших об'єктів, доступ до яких заборонений або регулюється з причин національної безпеки.

4. Положення абзаців 1 - 3 стосовно необмеженої свободи пересування членів дипломатичних місій поширюється також на інших громадян України і Федеративної Республіки Німеччина, зокрема, на представників політичних, громадських та профспілкових організацій, фахівців, відряджених для роботи у культурних закладах або направлених з офіційним завданням з науково-культурною або педагогічною метою, ділових людей, журналістів, туристів, які проживають на території іншої Сторони або відвідують цю територію.

Стаття 2

Враховуючи положення статті 11 Віденської конвенції про дипломатичні зносини (995_048) , Уряд України не обумовлює обмежень складу дипломатичної місії Федеративної Республіки Німеччина в Україні, а Уряд Федеративної Республіки Німеччина не обумовлює обмежень персонального складу дипломатичної місії України в Федеративній Республіці Німеччина.

Стаття 3

Ця Угода не обмежує права кожної Сторони встановити візовий режим для доступу на свою територію.

Стаття 4

Положення цієї Угоди ніяким чином не торкаються зобов'язань Сторін стосовно третіх держав і не спрямовані проти них.

Стаття 5

1. Ця Угода набуває чинності з моменту її підписання.

2. Ця Угода укладається на необмежений час.

3. Дію цієї Угоди може бути припинено однією з сторін шляхом нотифікації. В цьому випадку Угода втрачає чинність через три місяці після отримання повідомлення іншою стороною.

Здійснено в Києві 15 лютого 1993 року в двох примірниках, кожний українською і німецькою мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.