ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2015 року м. Київ К/800/28694/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду (далі УПФ) України в м. Сумах до Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) Селмі про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій за касаційною скаргою УПФ України в м. Сумах на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року УПФ України в м. Сумах у Сумському окружному адміністративному суді предявило позов до ВАТ Селмі про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій.
Просило стягнути з ВАТ Селмі на користь УПФ України в м. Сумах борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій списком № 1 за січень 2013 року в сумі 39 614,77 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, у відкритті провадження у справі відмовлено, з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, у звязку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У касаційній скарзі УПФ України в м. Сумах вказує на те, що рішення судами попередніх інстанцій постановлені з порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .
За частиною четвертою статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) .
За приписами частини восьмої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть предявити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача, відносно якого ухвалою Господарського суду Сумської області від 05 січня 2010 року порушено справу про банкротство, боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2013 року в сумі 39 614,77 грн.
Тобто, позивач звернувся до суду з майновими вимогами до відповідача, відносно якого порушено справу про банкротство, а тому, за приписами вказаних норм права даний спір підвідомчий господарському суду.
Таким чином, даний спір не підсудний Сумському окружному адміністративному суду як адміністративному суду, а підсудний господарському суду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суддя суду першої інстанції правильно відмовив у відкритті провадження у цій справі, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив його рішення без зміни.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Відкритого акціонерного товариства Селмі про стягнення боргу з відшкодування пільгових пенсій без зміни.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235 - 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді
Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.