Справа: № 2а-7059/12/2670 

Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Хімексі»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У травні 2012 року позивач звернувся в окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення відповідача № 0002151511 від 5 грудня 2011 року та № 0002161511 від 5 грудня 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що на час прийняття відповідачем рішень, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р. і відображеного в р. 8 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., Податковим Кодексом України (2755-17) не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від підстав чи періодів його виникнення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції повністю та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, Окружним адміністративним судом м. Києва при винесенні оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову -залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.12.2011р. ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002151511, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. на 1'885'033 грн.; №0002161511, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 299'598 грн.

Рішення прийняті на підставі акта камеральної перевірки від 07.11.2011р. №277/15-11, згідно з яким встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. 1'885'033 грн. та заниження об'єкта оподаткування на 299'598 грн. внаслідок порушення п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК (2755-17) та включення до складу витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного І кварталу 2011р., до якого включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК (2755-17) є необґрунтованим, а твердження про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток не відповідають дійсності і спростовуються вищевикладеним.

З таким висновком не можливо не погодитися, виходячи з наступного.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334/94) було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94, відповідно до якого у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010р. (абзац 1). У 2011р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом (абзац 2).

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК (2755-17) , яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК (2755-17) ).

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК (2755-17) розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З 01.04.2011р. п. 150.1 ст. 150 ПК передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК (2755-17) п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем відображено в складі витрат деклрації за 2010р. (а.с. 37) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (р. 04.9) -1'445'267 грн., що складає 20 відсотків дозволеного п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94 ліміту. Разом з цим, об'єкт оподаткування за підсумками 2010р. мав позитивне значення і з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 2010р. (вх. №38993 від 24.02.2011р.) (а.с. 49) склав 584'301 грн. Тобто, 80 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування 2009р. не включалося до витрат 2010р. та не бра ло участь у роз рахунку об'єкта оподаткування 2010р., оскільки це прямо заборонялося п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94.

При цьому, такі обмеження не стосувалися 1 кварталу 2011р., тому керуючись п. 22.4 ст. 22 Закону №334/94 позивач вірно включив до складу витрат декларації з по датку на прибуток підприємства за І квартал 2011р. (а.с. 38) решту 80 відсотків від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009р. у розмірі -5'781'067 грн. (р. 04.9), з урахуванням чого результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011р. склав -3'187'634 грн. (р.08). Від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого позивачем за підсумками І кварталу 2011р. (-3'187'634 грн.), включено позивачем до відповідного рядку (р.06.6 "Від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.") декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011р. (а.с. 39, 40) і в складі витрат враховано при обчисленні об'єкта оподаткування цього звітного податкового періоду, що прямо відповідає вимогам п. 150.1 ст. 150 з урахуванням п. 3 підрозділу 4 Перехід них положень ПК.

На час прийняття відповідачем рішень, жодних обмежень щодо врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р. і відображеного в р. 8 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК (2755-17) не встановлено, як і не передбачено розподілу зазначеної суми від'ємного значення в залежності від підстав чи періодів його виникнення.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем безпідставно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування та не прийнято до уваги від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік (80 відсотків), що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання на 299 598 грн., суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.