Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів: Заїки М.М., Стародуба О.П.,

при секретарі:Борілло Ю.В.,

за участю позивача ОСОБА_5 та представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, -

У червні 2013 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2013 року № 48-к "Про звільнення ОСОБА_5." (зі змінами внесеними наказом від 15 травня 2013 року № 55-к "Про внесення змін до наказу Голови комісії з ліквідації Держфінпослуг від 26.04.2013 № 48-к "Про звільнення ОСОБА_5."), як такий, що прийнятий всупереч вимогам чинного законодавства. Поновлено позивача на посаді заступника директора департаменту організаційно-аналітичного, документального та кадрового забезпечення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України і зобов'язано виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 травня 2013 року по 13 листопада 2013 року включно в сумі 56730,81 гривень. Стягнуто з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 травня 2013 року до дня поновлення на роботі.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, представник Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2013 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року.

Позивачем подано письмові заперечення на зазначену касаційну скаргу.

Під час проведення підготовчих дій до касаційного розгляду цієї справи з'ясувалося, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України при поданні вказаної касаційної скарги було надано платіжне доручення № 1720 від 28 листопада 2013 року про сплату судового збору Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, в розмірі 48,20 гривень на рахунок, що має інші реквізити ніж реквізити для зарахування судового збору за подання до Вищого адміністративного суду України позовів, апеляційних та касаційних скарг, заяв, а також за видачу судом касаційної інстанції певних документів.

У зв'язку з цим, Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2014 року було встановлено строк до 30 жовтня 2014 року для сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року та роз'яснено, що в іншому випадку будуть застосовані вимоги згідно пункту 7 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

31 жовтня 2014 року від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до суду касаційної інстанції надійшло письмове пояснення, в якому зазначено, що згідно з Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1069/2011 (1069/2011) Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України ліквідовано, і 8 лютого 2014 року було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації припинення вказаної юридичної особи. Правонаступника Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України законодавчо не визначено, а повноваження в Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2014 року відсутні.

Оскільки, як вбачається з матеріалів цієї справи, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2013 року касаційне провадження за касаційною скаргою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року було відкрито за касаційною скаргою, яка не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, і вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 28 серпня 2014 року, якою заявникові було встановлено строк до 30 жовтня 2014 року для сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги, не виконано, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про залишення без розгляду касаційної скарги Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на вищезазначену постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів, і закриття касаційного провадження, яке помилково відкрито ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2013 року, за вказаною касаційною скаргою.

Керуючись статтями 108, 155, 213, 214, 221, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів - залишити без розгляду, а касаційне провадження, яке відкрито ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 9 грудня 2013 року, за вказаною касаційною скаргою - закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.