Про деякі питання практики застосування норм розділу XII Арбітражного процесуального кодексу України у справах про банкрутство

У зв'язку з виникненням питання щодо можливості перевірки в порядку нагляду ухвал і постанов, які виносяться зі справ про банкрутство, Вищий арбітражний суд України вважає за доцільне повідомити свою думку з цього приводу.

Провадження у справах про банкрутство суттєво відрізняється від звичайного позовного провадження, в тому числі і характером процесуальних документів, що виносяться зі справи.

Ухвалами у розумінні статті 86 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) (далі - АПК) в провадженні справ про банкрутство є ухвали, винесені на підставі статей 62, 63, 79, 80 та 81 АПК, оскільки одночасно з затвердженням умов санації (стаття 12 Закону України "Про банкрутство" (2343-12) і ліквідаційного балансу (стаття 22 цього ж Закону) та ліквідацією чи реорганізацією юридичної особи (стаття 22 Закону) провадження у справі припиняється, ці ухвали підлягають перевірці у порядку нагляду на загальних підставах (див. частину четверту статті 80 АПК та пункт 28 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.11.97 N 02-5/444 (v_444800-97) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про банкрутство").

Що ж до решти ухвал, зокрема, винесених на підставі статей 15 і 16 названого вище Закону, то вони, на нашу думку, за суттю своєю є рішеннями з того чи іншого питання, що регулюється цими нормами, а тому можливість їх перевірки в порядку нагляду не виключена.

Стосовно можливості і порядку перевірки за правилами розділу XII АПК постанов арбітражного суду, прийнятих на підставі статті 13 Закону України "Про банкрутство", Арбітражний процесуальний кодекс України не містить жодних винятків.