Справа: № 2а-11/10/2316 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.,Суддів:Аліменка В.О., Грищенко Т.М.,При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, Управління Державного казначейства України в Черкаській області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, -

Позивач ОСОБА_5 пред'явив позов до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, Управління Державного казначейства України в Черкаській області про стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з ДПА в Черкаській області невиплачену частину одноразової грошової допомоги в сумі 89 827,96 грн. та

77 701,18 грн. компенсації з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін та зобов'язати фінансовий відділ ДПА в Черкаській області внести зміни в грошовий атестат і збільшити розмір доплати згідно п. 8 Постанови КМУ №1592 від 11.12.1996р. (1592-96-п) з 1662,08 грн. до 4398,92 грн.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як вбачається із матерів справи та встановлено судом першої інстанції, З 24.04.1998 року по 30.12.2005 року позивач проходив службу в податковій міліції державної податкової адміністрації в Черкаській області. На підставі наказу ДПА в Черкаській області від 29.12.2005 року за №241-о полковника податкової міліції ОСОБА_5 - начальника слідчого відділу податкової міліції УПМ ДПА в Черкаській області з 30 грудня 2005 року звільнено в запас Збройних Сил України з постановкою на військовий облік за п.64 п/п «Б»(через хворобу). При цьому календарна вислуга років для нарахування відсоткової надбавки за вислугу років на 30 грудня 2005 року склала 26 років 04 місяці 15 днів. В абз.4 п.2 Наказу №241-о від 29.12.05р. визначено, що «На підставі ст. 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»сплатити грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.»

Позивач зазначив, що з 30 грудня 2005 року по день звернення до суду з ним не проведено повного розрахунку, як того вимагає діюче законодавство України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може частково погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Постанови КМ України №393 від 17.07.92 року особам начальницького складу органів внутрішніх справ при звільненні з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

В розмір грошової допомоги при звільненні включаються всі виплати, що проводилися на момент звільнення.

На момент звільнення позивач мав 26 повних календарних років вислуги і йому на момент звільнення було нараховано та виплачено 53470 грн., що підтверджується бухгалтерськими документами.

В порушення вимог діючого законодавства в розмір грошового забезпечення за грудень 2005 року працівниками бухгалтерії ДПА в Черкаській області не була включена місячна премія за грудень 2005 року в розмірі 4113 грн., а також неправильно обрахований розмір доплати згідно п.8 Постанови КМУ України №1592 від 31.12.1996 року (1592-96-п) за службу на посадах слідчих (зменшений з 4398,92 грн. до 1602,08грн.).

Таким чином, сума вихідної допомоги повинна була становити: 6909,92 грн. (заробітна плата за грудень 2005 року)+ 4113,00 грн. (премія за грудень 2005року) = 11022,92 грн. х 26(повних років вислуги)х50% = 143 297,96 грн.

Але позивачу було виплачено лише 53 470 грн. та не доплачено 89827,96 грн. Просив суд стягнути з ДПА в Черкаській області належні йому кошти в сумі 39827,96 грн. та компенсацію з урахуванням індексу інфляції в країні з моменту несвоєчасної виплати починаючи з 30.12.2005 року, судові витрати покласти на відповідача.

При звільненні ОСОБА_5 ДПА в Черкаській області видало Грошовий атестат №79 від 27.01.2006 року, в якому засвідчило, що ОСОБА_5 мав за грудень 2005 року наступні грошові виплати: посадовий оклад 485,00 грн. на місяць; оклад за військовим чи спеціальним званням 135,00 грн. на місяць; відсоткову надбавку за вислугу років у розмірі 40% 248,00 грн.; надбавка згідно Указу Президента України №288 100% 868,00 грн.; надбавка згідно п.4.2 Пост.КМУ №1592 (1592-96-п) за ОПУ 50% 310,00 грн.; надбавка згідно п.2.1 «г» Пост.КМУ №2288 50% 310,00 грн.; доплата згідно п.8 Пост.КМУ «1592 за сл.на пос.слідч.100% 1602,08 грн.; премія за грудень 2005р. 4113,00 грн.; надбавка згідно п.8 Пост. КМУ №1592 (1592-96-п) 25% 155,00грн.

В п. 12 Грошового атестату вказано, що по 30 грудня 2005 року позивачу було нараховано грошового утримання в сумі 4113,08 грн., хоча загалом за грудень 2005 року згідно Грошового атестату №79 від 27.01.2006 року нараховано ОСОБА_5 грошового забезпечення в розмірі 8226,08 грн.

Твердження апелянта - ДПА в Черкаській області - на те, що премія за грудень 2005 року в розмірі 4113,00 грн. була виплачена фактично в січні 2006 року, а тому і не враховувалась при розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні, на думку колегії суддів не є обґрунтованою, оскільки премія в січні 2006 року була нарахована позивачу за результати його роботи за грудень 2005 року, що підтверджується наказом ДПА №9-ф від 27.01.2006 року «Про преміювання працівників облапарату за грудень 2005 року».

З довідки про нарахування вихідної допомоги на пенсію ОСОБА_5 вбачається, що при розрахунку вихідної допомоги були враховані всі виплати, включені до грошового атестату, крім премії за грудень 2005 року в сумі 4113,00 грн.

З висновку спеціаліста - судового експерта Бузунової Л.О. вбачається, що фактично грошове забезпечення ОСОБА_5 за грудень 2005 року складало 11 022,92 грн., а не 8 226,08 грн., як вказано в грошовому атестаті №79 від 27.01.2006р. Виходячи з цього, загальна сума одноразової грошової допомоги при виході ОСОБА_5 на пенсію за 26 років повинна складати 143 297, 96 грн. (11 022,92 грн. х 50% х 26 років).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що недоплачена сума грошової допомоги складає 89 827,96 грн. (143 297,96-53 470,00).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно внесення змін до грошового атестату, оскільки грошовий атестат є правовстановлюючим документом і може мати значення для перерахунку пенсійного забезпечення в подальшому.

В зв'язку з тим, що з 30.12.2005р. по день розгляду справи був порушений термін виплати грошових доходів позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на компенсацію їх втрати в зв'язку зі зміною індексу споживчих цін.

Проте, із таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Що стосується компенсації з урахуванням величини приросту індексу споживчих цін на невиплачену своєчасну грошову допомогу при звільненні, яку позивач просить стягнути з ДПА в Черкаській області, слід зазначити, що довідки аудиторської фірми про розрахунок суми компенсації, зроблений згідно Постанови КМУ від 21.02.2011 року № 159 «Про затвердження порядку проведення компенсації громадян втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати», не дають права позивачу на їх отримання. Адже, листом міністерства праці та соціальної політки України від 22.03.2007 року № 21/10/136-07 (v21_1203-07) зазначено, що нарахування сум індексації та компенсації на доходи, виплачені за рішенням суду, вищевказаним нормативним актом не передбачено. В даному випадку сума грошової допомоги в розмірі 89 827,96 грн. є спірною, а тому, на неї не може нараховуватись індексація.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю є передчасним та не обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги в частині спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог в частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Черкаській області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2010 року -задовольнити частково.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2010 року -скасувати та ухвалити нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову адміністрацію в Черкаській області внести зміни в грошовий атестат ОСОБА_5 № 79, виданий йому в зв'язку із виходом на пенсію та провести перерахунок виплат.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.