Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів: Заїки М.М., Стародуба О.П., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про зобов'язання до вчинення певних дій, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя на постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, -

У липні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України -"Про прокуратуру-" від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII (1789-12) ).

Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, позов задоволено. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя провести перерахунок та виплатити пенсію позивачеві відповідно до вимог частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-XII починаючи з 22 травня 2008 року. Зобов'язано відповідача виплачувати пенсію ОСОБА_4 в повному обсязі і без обмежень відповідно до вимог частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-XII.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року і прийняти нове рішення, яким у задоволення позову відмовити.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 1789-XII (1789-12) .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, керувалося вимогами статті 50-1 Закону № 1789-XII (у редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (107-17) (далі - Закон № 107-VI (107-17) )) і постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) (далі - Постанова № 530), якою встановлено обмеження максимального розміру пенсії.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ. Редакція зазначеної статті змінювалась.

Відповідно до частини 1 статті 50-1 Закону № 1789-XII прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно частини 14 статті 50-1 Закону № 1789-XII (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року) пенсія, призначена відповідно до цієї статті, виплачується у повному розмірі незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

У частині 17 статті 50-1 Закону № 1789-XII визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Підпунктом 2 пункту 38 розділу II Закону № 107-VI (107-17) до частини 14 статті 50-1 Закону № 1789-XII внесено зміни, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.

Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 38 розділу II Закону № 107-VI (107-17) , визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) .

В силу частини 2 статті 150 та частини 2 статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 22 травня 2008 року відновлено дію попередньої редакції частини 14 статті 50-1 Закону № 1789-XII.

У пункті 10 Постанови № 530 (530-2008-п) установлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1789-XII (1789-12) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат, встановлених законодавством) не може перевищувати десяти тисяч гривень на місяць.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) , закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що при визначенні розміру пенсії позивача застосуванню підлягають саме положення статті 50-1 Закону № 1789-XII, а не Постанова № 530, яка звужує обсяг встановлених законом прав.

Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що ОСОБА_4 має право на перерахунок пенсії з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону № 107-VI (107-17) щодо обмеження максимального розміру пенсії.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2010 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду міста Севастополя від 17 листопада 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Севастополя про зобов'язання до вчинення певних дій - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.