Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012

у справі № 2а-10840/10/1570

за позовом Приватного підприємства "АЛЬФА"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, інспекторів ДПА в Одеській області Худик Валерія Романовича та Тодорова Михайла Радіоновича

про визнання незаконними дій та нечинними рішень

Приватне підприємство "АЛЬФА" (далі по тексту - позивач, ПП "АЛЬФА") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання визнання незаконними дій та нечинними рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012, позов задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2010 № 0003162360. В решті задоволення позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена перевірка господарської одиниці діяльності ПП "Альфа" аптечного кіоску щодо дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 13.03.2010 № 1256/15/32/23/32971896.

Працівнику аптеки було надано для ознайомлення направлення на перевірку, про що свідчить її особистий підпис від 13.03.2010.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (далі по тексту - Закон), а саме: розрахункова операція на суму 15,80 грн. (Амізон дитячий) проведена через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості (покупка проведена по відділу "Противірусні"); п. 13 ст. 3 Закону, а саме: на місці проведення розрахунків не забезпечена відповідність сум готівкових коштів з сумую коштів, яка зазначена в денному звіті РРО; п. 2.6 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (z0040-05) "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті України", а саме: КОРО № 1553207432/1 від 01.06.2009 закінчена 25.12.2009, наступні КОРО до перевірки не надано. Таким чином, денні Z звіти РРО за період з 26.12.2009 по 12.03.2010 не записані до КОРО у зв'язку з її відсутністю. Загальна сума продаж за вказаний період складає 6869,00 грн., яка не облікована до КОРО.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.03.2010:

- № 0003152360, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3797,00 грн.;

- № 0003162360, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 34345,00 грн.

Вирішуючи справу у частині позовних вимог щодо неправомірності дій службових осіб податкового органу при проведенні перевірки, суди виходили з того, що при організації перевірок, які проводяться на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не передбачається попереднє інформування об'єкту перевірки про проведення такої перевірки.

Вирішуючи справу у частині позовних вимог щодо застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції за проведення розрахункової операції на суму 15,8 грн. через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості (покупка проведена по відділу "Противірусні") та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів з сумую коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (742,00 грн.) суди виходили з того, що вказані порушення мали місце та рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0003152360 у сумі 3797,00 грн. прийнято правомірно.

Вирішуючи справу у частині позовних вимог щодо застосування штрафної (фінансової) санкції у зв'язку з необлікуванням в КОРО Z -звітів, суди виходили з того, що позивачем вжито залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення, а саме - отримання зареєстрованої КОРО для здійснення відповідного оприбуткування готівкових коштів згідно фіскальних звітних чеків РРО. Таким чином, рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0003162360 у сумі 34345,00 грн. підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає ці висновки судів попередніх інстанцій правильними і такими, що відповідають вимогам податкового законодавства України.

Задовольняючи частково позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно вимог ч. 1 ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Частинами 1 та 4 ст. 16 Закону встановлено, що: - контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону; планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, виходячи з наведених правових норм, судова колегія вважає вірним висновки судів про наявність у податкових органів права на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавства, щодо патентування підприємницької діяльності, порядку проведення розрахунків за товари (послуги), здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового або безготівкового обігу, реалізації напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції чинній на час проведення перевірки) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, зокрема, за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

При цьому і планові, і позапланові перевірки РРО, що проводяться податковими органами, для цілей Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) вважаються позаплановими про що прямо зазначено в ч. 7 ст. 11-1 даного Закону.

Судами вірно зазначено, що податковий орган не повинен повідомляти про проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) за 10 днів до початку проведення такої перевірки, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також судами вірно зазначено, що наказ керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки не потрібен для планової перевірки (згідно плану-графіку), щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарювання.

Щодо порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону, а саме факт проведення розрахункової операції на суму 15,80 грн. через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, покупка проведена за групою товарів "Противірусні", про що свідчить фіскальний чек, судами зазначено наступне.

Оскільки суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. При цьому, використання режиму попереднього програмування найменування і цін товарів, забезпечує відображення в касових чеках, які друкуються реєстраторами, назв аптечних закладів, їх адресу, найменування кожного лікарського засобу, його вартість, а також загальну вартість придбаних засобів. У зв'язку з чим, відповідно до п. 6 ст. 17 Закону правомірно застосована фінансова санкції у сумі 85,00 грн.).

Також, при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону, а саме на місці проведення розрахунків не забезпечена відповідність сум готівкових коштів з сумую коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Так, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 812,75 грн., показники Х- денного звіту РРО склали 70,35 грн.

Тобто невідповідність наявних готівкових коштів показникам Х-денного звіту РРО склала 742,40 грн., про що свідчить підписаний ОСОБА_2 опис наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків.

Відповідно до пояснення ОСОБА_2 різниця грошей у касі виникла у зв'язку з тим, що була виручка з 05.03.2010 по 12.03.2010 - 742 грн.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операції, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. (п. 13 ст. 3 Закону). У зв'язку з чим, відповідно до ст. 22 Закону, до позивача правомірно застосована фінансова санкція у сумі 3712,00 грн.

При цьому, суди правомірно не прийняли до уваги посилання позивача на відсутність вказаного порушення у зв'язку з тим, що вказана сума була видана ввечері 12.03.2010 під звіт ОСОБА_3 відповідно договору доручення № 04/01 від 04.01.2010, є невикористана та повернена вранці 13.03.2010, оскільки цей договір не містить а ні дати, а ні номеру договору.

Так унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Щодо доводів відповідача про правомірності рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції № 0003162360 у сумі 34345,00 грн., то судами зазначено наступне.

Перевіркою було встановлено, що КОРО № 1553007432/1 від 01.06.2009 закінчена 25.12.2009, наступні КОРО до перевірки не надано.

Таким чином, денні Z-звіти РРО за період з 26.12.2009 по 12.13.2010 не записані до КОРО у зв'язку з її відсутністю.

Загальна сума продаж за вказаний період складає 6869,00 грн., яка не облікована до КОРО. За вказане порушення до позивача застосована фінансова санкція у сумі 34345,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо видачі і реєстрації КОРО, однак відповідна книга видана вчасно ПП "Альфа" не була, про що свідчать відповідні звернення від 23.12.2009, від 29.01.2010, 22.04.2010.

Крім того, відповідно до Рішення ДПА в Одеській області від 15.06.2010 № 22079/10/250007 встановлено не надання фахівцем ДПІ у Приморському районі м. Одеси письмових відповідей на звернення директора ПП "Альфа" від 23.12.2009 та 22.04.2010, у зв'язку з чим зобов'язано ДПІ у Приморському районі м. Одеси розглянути питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що позивачем, при наявності всіх фіскальних звітних чеків РРО за вказаний період, вжито залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення, а саме отримання зареєстрованої книги обліку розрахункових операцій для здійснення відповідного оприбуткування готівкових коштів згідно фіскальних звітних чеків РРО.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .