Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012

у справі № 2а-1670/5053/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

за участю Прокуратури Полтавської області

про скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Кобеляки хлібопродукт") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ Полтавської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2010 № 0000112301/0/233, від 20.01.2011 № 0000112301/1/2, відповідно до яких платнику податків зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2019181,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 01.10.2010 по 12.10.2010 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 2259867,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2010 року, що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: серпень 2009 року, березень 2010 року.

За результатами перевірки встановлено порушення платником податків вимог пп. ь7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року загалом на суму 2019181,00 грн.

На підставі вказаного висновку перевірки та процедури адміністративного оскарження податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як визначено п. 1.8 ст. 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, в силу п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Відтак, право на формування податкового кредиту з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю такого платника податку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 20.05.2010 року ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" до Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року разом з додатком 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування". У рядку 25 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 розрахунку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів суму ПДВ в розмірі 2259867,00 грн. Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації) складається з сум ПДВ, що декларувалися платником податків у серпні 2009 року (в сумі 2019181,00 грн.) та березні 2010 року (в сумі 240686,00 грн.).

Судами встановлено, що контролюючим органом не заперечується факт правомірності декларування позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 240686,00 грн. (залишок від'ємного значення за березень 2010 року).

Згідно з ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 2019181,00 грн. (частина залишку від'ємного значення за серпень 2009 року), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, наявними в матеріалах справи, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 22.01.2010 № 0000032301/0/113 та від 14.04.2010 № 0000231502/0/71/12.

Таким чином, підтверджено факт правомірності зарахування ТОВ "Кобеляки хлібопродукт" до складу податкового кредиту за серпень 2009 року суми податку в розмірі 42784,00 грн. та декларування від'ємного значення податку в розмірі 3260389,00 грн.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суди дійшли правомірного висновку щодо безпідставності доводів Кременчуцької ОДПІ про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 2019181,00 грн., нарахованої як залишок від'ємного значення ПДВ, задекларований у серпні 2009 року.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .