Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. Розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р.

у справі № 2а/0470/17642/11

за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

до відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина"

про стягнення суми податкової заборгованості, -

У грудні 2011 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - позивач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" (далі - відповідач, ВАТ "Дніпрошина"), в якому просила суд стягнути з рахунків платника податків ВАТ "Дніпрошина" на користь державного бюджету 1 223 343,38 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р., адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з рахунків платника податків ВАТ "Дніпрошина" на користь державного бюджету податковий борг з земельного податку за серпень-вересень 2011 року у розмірі 815 562,26 грн.; в частині стягнення податкового боргу по земельному податку у сумі 407 781,12 грн. - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Представник відповідача в судове засідання 03.12.2014 р. не з'явився, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений про що свідчить поштове повідомлення № 0102913524532.

Представник позивач в судове засідання 03.12.2014 р. не з'явився, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений про що свідчить поштове повідомлення № 0102913524540, заперечень на касаційну скаргу не надав.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач був зобов'язаний сплатити грошове зобов'язання нараховане ним самостійно по декларації з земельного податку за серпень 2011 року у розмірі 611 671,69 грн. та за вересень 2011 року у розмірі 611 671,69грн.

У встановлені законодавством строки відповідач не погасив суму грошового зобов'язання по земельному податку в повному обсязі, здійснивши часткову сплату податкового боргу, з порушенням строків їх сплати, у загальній сумі 407 781,12 грн. про що свідчать платіжні доручення від 01.12.2011 р., 20.12.2011 р., 24.01.2012 р., 27.02.2012 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Дніпрошина".

Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позов про стягнення податкового боргу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 24 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскільки податковий борг виник у відповідача 01.10.2011 р. та 31.11.2011 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, тому відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська є поточним кредитором.

Виходячи з встановлених обставин справи та положень вказаних правових норм, з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову податкового органу в частині стягнення податкового боргу платника податків з земельного податку за серпень-вересень 2011 року у розмірі 815 562,26 грн.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 220, 222 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 р. у справі № 2а/0470/17642/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам,які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.