ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
26 листопада 2014 року м. Київ К/800/12382/14
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів при секретарі судового засідання за участю представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринкуЗайця В.С. (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтернет Глобал Текнолоджи" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Інтернет Глобал Текнолоджи" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "Сортіс", товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Інвестмент" про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Інтернет Глобал Текнолоджи" пред'явило позов до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "Сортіс", товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Інвестмент" про відміну зупинення клірингу та укладання говорів купівлі-продажу цінних паперів емітента Публічного акціонерного товариства "Інтернет Глобал Текнолоджи" (далі - ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи") та поновлення клірингу та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів емітента ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи"; дозволення ПрАТ "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", ВАТ "Національний депозитарій України" та зберігачам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери позивача у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів позивача; скасування заборони здійснення клірингу за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів позивача, зобов'язання товариства "Всеукраїнський депозитарій цінних паперів", Відкритого акціонерного товариства "Національний депозитарій України" довести до відома зберігачів, що здійснюють облік прав власності на цінні папери позивача у депозитарній системі України, інформацію про скасування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 листопада 2012 року № 1669 (v1669863-12)
.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що Асоціація "Українські Фондові Торгівці" листом від 15 жовтня 2012 року № 08/1-230 звернулась до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про систематичне порушення ТОВ "ММСІС Інвестментс", яке є професійним учасником фондового ринку, норм статті 25 Закону України "Про рекламу", а саме щодо поширення ТОВ "ММСІС Інвестментс" у власній рекламі інформації, забороненої законодавством.
ПАТ "Фондова біржа ПФТС" направлений Акт про виявлення ознак маніпулювання № 2012/1411/1-М від 14 листопада 2012 року, зі змісту якого слідує, що торговець цінними паперами - ТОВ "Паритет Інвестмент", починаючи з 09 грудня 2011 року подавав заявки та укладав угоди на купівлю/продаж однакової кількості акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" на ПАТ "Фондова біржа ПФТС" з торговцем цінними паперами - ТОВ "Сортіс". Одночасно ТОВ "Сортіс" подавав зустрічні заявки на купівлю або продаж однакової кількості акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" на ПАТ "Фондова біржа ПФТС" та укладав відповідні угоди з торговцем цінними паперами ТОВ "Паритет Інвестмент". Заявки на купівлю та продаж акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" на ПАТ "Фондова біржа ПФТС" торговцями цінними паперами ТОВ "Паритет Інвестмент" та ТОВ "Сортіс" подавались майже одночасно в однаковій кількості та за однаковою ціною.
Всі угоди купівлі та продажу акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" на ПАТ "Фондова біржа ПФТС" укладались зазначеними торговцями цінними паперами від свого імені та за свій рахунок неодноразово протягом торговельного дня, кожен з учасників торгів виступав як продавець або покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною і в однаковій кількості.
Заявок на купівлю чи продаж акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" на ПАТ "Фондова біржа ПФТС" від інших торговців цінними паперами не надходило.
Зазначеними діями торговці цінними паперами ТОВ "Паритет Інвестмент" та ТОВ "Сортіс" штучно підняли ціну акцій ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи".
Дії учасників біржових торгів ТОВ "Паритет Інвестмент" та ТОВ "Сортіс" щодо укладення біржових контрактів з цінними паперами ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" викликали підозру щодо наявності в них ознак маніпулювання, передбачених статтею 10 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР)
. Так, зокрема, "надають або можуть надавати уявлення щодо ціни фінансового інструменту, що не відповідає дійсності" та "вчиняються за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій".
Ціна однієї акції ПАТ "Інтернет Глобал Текнолоджи" зросла з 95 грн. станом на 08 грудня 2011 до 555 грн. 17 коп. станом на 08 листопада 2012 рік, що стало підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 20 листопада 2012 року у відношенні ПАТ "Інтернет Глобал Технолоджи" оскаржуваного рішення № 1669 (v1669863-12)
.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовних вимог, виходив з того, що законодавством чітко передбачено застосування заходів для захисту прав держави та інвесторів саме на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог стосовно визнання дій по прийняттю оскаржуваного розпорядження та скасування його повністю.
Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 20 листопада 2013 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правову позицію судів першої та апеляційної інстанцій вірною із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР)
маніпулюванням цінами на фондовому ринку є зокрема, здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок; неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта; неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється; неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов'язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни фінансового інструменту, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого інструменту.
Механізм та дії учасників біржових торгів та фондової біржі, які направлені на запобігання маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондових біржах визначені Порядком запобігання маніпулюванню цінами під час здійснення операцій з цінними паперами на фондовій біржі", затвердженого рішенням Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку № 716 від 14 червня 2011 року (z1045-11)
(далі - Порядок № 716).
Пунктом 9 Порядку № 716 (z1045-11)
передбачено, що фондова біржа у разі виявлення у діях учасника біржових торгів або його клієнта ознак маніпулювання, зобов'язана повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Матеріалами справи підтверджено, що про виявлення ознак маніпулювання цінними паперами позивача з боку ТОВ "Паритет Інвестмент" та ТОВ "Сортіс" публічне акціонерне товариство "Фондова біржа ПФТС" повідомило Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку листом від 14 листопада 2012 року, а також направленим актом від 14 листопада 2012 року № 2012/1411/1-М.
На підставі викладеної у вказаних листі та акті інформації Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла оскаржуване рішення № 1669 (v1669863-12)
.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача те, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, приймаючи рішення № 1669 (v1669863-12)
, протиправно не застосовувала Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Державної комісія з цінних паперів та фондового ринку від 11 грудня 2007 року № 2272 (z0120-08)
(далі - Правила № 2272) із огляду на таке.
Санкція - це частина правової норми, яка містить в собі вказівку на міру відповідальності за вчинене правопорушення. При цьому диспозиція, гіпотеза та санкція не обов'язково повинні закріплюватися в одній правовій нормі.
Санкція за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом, міститься у нормі пункту 11 статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". Інших відсилань про встановлення додаткових санкцій за маніпулювання на фондовому ринку, законодавцем не встановлено.
Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення про зупинення клірингу, укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів, внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, випущених ПАТ "ІГТ" спрямований на захист інтересів держави та інвесторів захід, який не являє собою санкцію у розумінні Закону, а тому відповідач, приймаючи оскаржуване рішення № 1669 (v1669863-12)
, не зобов'язаний був діяти відповідно до вимог Правил № 2272 (z0120-08)
.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає безпідставними доводи скаржника на недотримання процедури прийняття оскаржуваного рішення, що визначена статтею 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та можливість його прийняття лише за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки вжиті ним заходи є санкцією, з тих підстав, що накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7, пункту 14 частини 1 статті 8 цього Закону визначені як окремі повноваження відповідача.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до вірного висновку, що за наявності порушення на ринку цінних паперів, зупиняючи з метою захисту інтересів держави та інвесторів відповідним рішенням кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів товариства, а також забороняючи здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів емітента та кліринг за договорами купівлі-продажу щодо цінних паперів цього емітента, відповідач діяв на підставі закону та в межах повноважень, визначених Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України, а тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Згідно з частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права при ухвалені судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, а тому підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтернет Глобал Текнолоджи" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.