ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2015 року м. Київ К/800/18285/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом ОСОБА_4
до відповідача Хмельницького обласного військового комісаріату
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
19.12.2013 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до Хмельницького обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій в частині відмови у визнанні учасника бойових дій ОСОБА_4, встановлення факту участі та зобов'язані присвоїти статус "учасника бойових дій" і видати посвідчення. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він має право на отримання статусу учасника бойових дій, проте йому незаконно відмовлено у наданні такого статусу. Посилаючись на незаконність рішення комісії, ОСОБА_5 просив задовольнити позов.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2014 р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р., позов задоволено.
Не погодившись з судовими рішеннями, Хмельницький обласний військовий комісаріат звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 14.11.1968 р. по 20. 11.1970 р. проходив службу у військовій частині 25750 смт. Ємільчино, Житомирська область, УРСР на посаді водія у військовому званні рядовий, що підтверджується його військовим квитком серія НК № 2785908 від 14.11.1968 р.
До комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій ним надано заяву про визнання його учасником бойових дій оскільки у період проходження ним строкової служби з 10.12.1968 р. він приймав участь у бойових діях та забезпечував бойову діяльність в/ч пп 82873.
Рішенням комісії від 22.10.2013 р. ОСОБА_4 відмовлено у визнанні його учасником бойових дій оскільки у довідці Центрального архіву МО РФ № 2/П-43799 від 12.04.2013 р. відсутні будь-які відомості про особисту участь позивача у складі в/ч 52993(в/ч пп 61101), в/ч 25750 в бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ у ЧРСР.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , Положенням про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України та Інструкції про порядок видачі посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків "Ветеран війни - учасник бойових дій" та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості у Збройних Силах України" затверджені наказом Міністра оборони України від 8.04.2009 р. № 158 (z0428-09) .
Пунктом 10 Положення визначено, що за відсутності через незалежні від заявника причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.
Здійснивши аналіз норм права, оцінивши надані сторонами докази, зокрема, пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які одночасно проходили з позивачем строкову службу в одній частині, разом з ним приймали участь у бойових діях та отримали статус учасників бойових дій, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.
Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 232, 254 КАС України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Хмельницького обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.01.2014 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235 - 244 КАС України.
Судді
А.О. Логвиненко
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз