Угода

між Україною і Російською Федерацією про стабілізацію господарських зв'язків у 1992 році

Україна і Російська Федерація, які надалі іменовані Сторонами, з метою створення найсприятливіших економічних і правових умов підприємницької діяльності всіх видів господарських структур, розвитку ринкових відносин і широких економічних зв'язків погодилися про наступне:
 

Стаття 1

Торговельно-економічні взаємовідносини Сторін здійснювати на основі взаємної вигоди. Кожна з Сторін буде утримуватися від дій, що наносять економічні втрати іншій Стороні.
 

Стаття 2

Для взаємних розрахунків між споживачами і постачальниками, розташованими на територіях Сторін, використовується єдина грошова одиниця (карбованець). Вона також використовується як засіб фінансових розрахунків, кредитування та інших фінансових операцій між Сторонами.
 

Стаття 3

Підприємства, об'єднання й організації всіх організаційно-правових форм, зареєстровані на територіях Сторін, мають право з дотриманням відповідного законодавства створювати на територіях обох Сторін спільні підприємства.

Стаття 4

Підприємства, об'єднання й організації, незалежно від форм власності, дотримують податковий режим Сторони, на території якої вони знаходяться.
 

Стаття 5

Сторони вживають заходів щодо запобігання здійсненню підприємствами, об'єднаннями й організаціями обох Сторін реекспорту продукції, що поставляється одна одній. Зберігають існуючий порядок проїзду транспортних засобів, що належать підприємствам, об'єднанням, організаціям та громадянам на територіях обох Сторін. Порядок транспортування вантажів, у тому числі і транзитних, включаючи експортні, а також перекачування нафти, газу і перетоків електроенергії визначається окремими угодами.
 

Стаття 6

Сторони зобов'язуються вжити заходів, що забезпечать у лютому поточного року укладення підприємствами, об'єднаннями й організаціями, незалежно від форм власності, розташованими на територіях обох держав, господарських договорів на поставку продукції в 1992 році та їх виконання в доведених до них урядовими органами обсягах поставок відповідно до міжурядової Угоди, а також завершення укладання договорів на поставки інших видів продукції.
Сторони забезпечать прийняття замовлень на поставку продукції всіма підприємствами, об'єднаннями й організаціями, незалежно від форм власності, за міжурядовою Угодою в межах встановлених квот, а також відповідальність за відмову від укладення договорів на поставку продукції. Сторони створять Арбітражно-узгоджувальний постійно діючий орган для розгляду господарчих спорів, що виникають.
 

Стаття 7

Продукція, що включена в додатки до Угод, укладених між Урядом України та Урядом Російської Федерації, а також між Міністерством економіки України і Міністерством торгівлі та матеріальних ресурсів Російської Федерації, підлягає ліцензуванню, а повідомлення про прикріплення споживачів до постачальників, видані регулюючими органами обох Сторін у межах встановлених квот, вважаються ліцензіями на вивіз продукції з їх територій. Список товарів, що ліцензуються, може уточнюватися за погодженням Сторін.
 

Стаття 8

Сторони не схвалюють практику пред'явлення постачальниками, розташованими на територіях Сторін, вимог про зустрічну поставку продукції, що поставляється споживачам відповідно до міжурядової Угоди.
 

Стаття 9

По найважливіших видах продукції Сторони можуть здійснювати розрахунки в карбованцях з урахуванням погоджених коефіцієнтів до рівня світових цін, а по підприємствах-монополістах можуть вводитися обмежені ціни.
 

Стаття 10

Для розробки та реалізації конкретних заходів щодо виконання даної Угоди, контролю за її дотриманням, Урядом України та Урядом Російської Федерації створюється двостороння міжурядова комісія.
 
Укладено в м. Мінську 14 лютого 1992 року у двох примірниках, кожний російською та українською мовами. Обидва тексти мають однакову силу.
 
Президент України Президент Російської Федерації (підпис) (підпис)
 
Л. Кравчук Б. Єльцин