Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Головчук С.В., Мойсюка М.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 4 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області про перерахунок пенсії,

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Посилався на те, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок його пенсії з дати звернення за призначенням пенсії з урахуванням пільгового стажу встановленого постановою постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 4 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року, позов задоволено. Визнано нечинною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині від 6 серпня 2012 року за № 73/А-10 та зобов`язано відповідача в порядку виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року призначити ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 9 липня 2008 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до відповідача 2 вересня 2008 року із заявою про призначення пенсії відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, у призначенні вказаної пенсії йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на призначення вказаної пільгової пенсії.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року, яка набрала законної сили, визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області щодо зарахування позивачу до стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії, періодів його роботи в Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні тресту "Південьенергомонтаж" з 2 квітня 1979 року по 4 грудня 1981 року та з 4 грудня 1982 року по 2 січня 1990 року та зобов'язано відповідача зарахувати вказані періоди роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за Списком № 2.

28 березня 2011 року відповідач призначив ОСОБА_4 пенсію відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а 1 квітня 2012 року перерахував вказану пенсію на підставі постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року, яка набрала законної сили.

Позивач не погодившись з таким перерахунком, у липні 2012 року звернувся до відповідача із заявою про призначення та нарахування йому пенсії з 2 вересня 2008 року, тобто з дати його первинного звернення за призначенням вказаної пенсії. Однак, відповідач відмовив у вказаному перерахунку з посиланням на те, що підстав для такого перерахунку немає, оскільки постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року його не було зобов'язано призначити ОСОБА_4 пенсію з 9 липня 2008 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки позивач, досягнувши віку, з якого може бути призначена пільгова пенсія, вперше звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах 2 вересня 2008 року і постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 серпня 2009 року його позов про зарахування періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, задоволено, то відповідач безпідставно при виконанні судового рішення відмовив позивачу у перерахунку пенсії з часу виникнення у нього такого права.

Залишаючи без змін постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що атестація робочого місця позивача не була проведена своєчасно не з вини позивача, а тому періоди роботи ОСОБА_4 з 2 квітня 1979 року по 4 грудня 1981 року та з 4 грудня 1982 року по 2 січня 1990 року в Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні тресту "Південьенергомонтаж" протиправно не зараховані відповідачем до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за Списком № 2.

Проте, повністю погодитися з висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Всупереч вищенаведеній нормі закону висновки суду апеляційної інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, до того ж, не ґрунтуються на законі.

Так, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 195 КАС України, не дослідив належним чином обставини справи, оскільки мотиви, викладені у рішенні суду апеляційної інстанції, стосуються атестації робочих місць та зарахування до пільгового стажу певних періодів роботи позивача. Суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом даного спору є саме дата призначення пільгової пенсії, а не встановлення права позивача на призначення пільгової пенсії чи зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу, оскільки ці обставини були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і в силу вимог ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.

Неналежне дослідження та з'ясування обставин справи призвело до передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За правилами статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень частини 2 статті 227 цього Кодексу підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції неповно з'ясував обставини справи, тобто порушив норми процесуального права, зокрема, статті 159, 195 КАС України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а касаційний суд в силу положень ст. 220 КАС України не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, судове рішення суду апеляційної інстанції не може залишатися без змін і підлягає скасуванню на підставі ч.ч. 2, 4 ст. 227 КАС України з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.