Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Кардіологічної міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 3, Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання висновку недійсним,

У березні 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кардіологічної міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 3, Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання висновку недійсним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року у задоволенні адміністративного позову Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області було відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області було залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року - без змін.

У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював прохідником у ВАТ "Кривбасзалізорудком" та у 1997 році отримав травму, пов'язану з трудовим каліцтвом в результаті нещасного випадку на виробництві. У 2009 році йому було встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 45 %, а також призначено пенсію по інвалідності.

10.02.2011 року Кардіологічною спеціальною міжрайонною медико-соціальною експертною комісією № 3 було проведено переогляд ОСОБА_2 та встановлено вперше стійку втрату працездатності 15 % безстроково у зв`язку з виробничою травмою.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Згідно із пунктом 15 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317 (1317-2009-п) , комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем тимчасового проживання у закладах соціального захисту для бездомних громадян та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 (1112-2004-п) , висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Згідно із статтею 55 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Фонд відповідно до покладених на нього завдань зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

З матеріалів справи вбачається, що Кардіологічною спеціальною міжрайонною медико-соціальною експертною комісією № 3 було проведено повторний огляд ОСОБА_2 (за погіршенням стану) та прийнято рішення від 10.02.2011 року на підставі направлення підприємства ВАТ "Кривбасзалізорудком" від 13.07.2010 року № 328, акту по формі Н-1 за № 18 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 08.09.2006 року, акту розслідування нещасного випадку, що стався 15.08.1997 року від 08.09.2006 року, направлення на МСЕК (ф 088/о) лікувально-профілактичного закладу.

Враховуючи, що висновок Кардіологічної спеціальної міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 3 було прийнято на підставі необхідних документів, та при прийнятті даного висновку комісія діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтовного висновку, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Кардіологічної міжрайонної медико-соціальної експертної комісії № 3, Комунального закладу "Обласний центр медико-соціальної експертизи" про визнання висновку недійсним - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.