2а-1535/11(2-а/401/209/13) Про визнання незаконним та нечинним рішення селищної ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - 20.11.2014 Прийняття

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Власівської селищної ради, в якому просили визнати незаконним та нечинним рішення шостої сесії шостого скликання Власівської селищної ради м. Світловодська "Про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, біля житлового будинку № 10 гр. ОСОБА_4." від 25 березня 2011 року № 70.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги мотивують тим, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди не врахували ту обставину, що земельна ділянка передана третім особам без проведення земельних торгів, що на їх думку є порушенням вимог закону. Вказували на те, що на момент прийняття спірного рішення відповідача, треті особи не набули права власності на прибудову, тому у них не виникло право на отримання в оренду земельної ділянки на якій розташована вказана прибудова.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення рішення судів - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено наступні обставини. Рішенням виконавчого комітету Власівської селищної ради № 133 від 27 вересня 2006 року ОСОБА_4 був наданий дозвіл на прибудову літнього приміщення до квартири АДРЕСА_1 без влаштування окремого входу за умови виконання реконструкції входу в підвал житлового будинку за свій рахунок, проекту на прибудову літнього приміщення погодженого з головним архітектором м. Світловодська та отримання дозволу на будівництво літнього приміщення в Світловодському відділі архітектури та містобудування. Протягом 2006-2007 років прибудову літнього приміщення було здійснено.

24 січня 2011 року ОСОБА_4 звернувся з заявою до Власівської селищної ради про надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, 10 під прибудову літнього житлового приміщення до квартири № 1.

Рішенням шостої сесії шостого скликання Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області № 70 від 25 березня 2011 року надано згоду ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду на 5 років земельної ділянки площею 13,2 кв.м., у тому числі 13,2 кв.м. - забудовані землі з трьома та більше поверховою забудовою, для прибудови літнього приміщення до квартири АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу Власівської селищної ради.

Рішенням сесії Власівської селищної ради № 134 від 23 грудня 2011 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 13 кв.м. в оренду ОСОБА_4 В подальшому з ОСОБА_6 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки.

Вважаючи рішення Власівської селищної ради м. Світловодська Кіровоградської області № 70 від 25 березня 2011 року незаконним та таким, що порушують їх права, позивачі звернулись до суду з позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача є актом одноразового застосування, реалізоване, тому є таким, що вичерпало свою дію, оскільки земельна ділянка площею 13 м.кв. передана ОСОБА_4 в оренду, про що укладено договір. Крім того, зазначено, що оскаржуване рішення не є рішенням, згідно з яким надано в оренду земельну ділянку, тому доводи щодо її передачі в оренду без проведення земельних торгів є безпідставними, так як в оренду земельну ділянку передано за іншим рішенням, що не є предметом розгляду даної справи.

Проте суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огляду на наступне.

Ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що за загальним правилом передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів. При цьому, Земельний кодекс України (2768-14) містить ряд виключень із вказаного правила, коли передача в оренду вказаних земельних ділянок здійснюється без проведення торгів.

Суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою обставини чи підлягала земельна ділянка площею 13 кв.м. передачі третім особам в оренду шляхом проведення земельних торгів, оскільки суди, зазначивши, що необхідності в проведенні земельних торгів не було, не з'ясували на якій з визначених Земельних кодексом України (2768-14) підстав земельні ділянку передано в оренду без проведення торгів.

Суд касаційної інстанції зазначає, що з'ясування вказаної обставини впливає на порядок передачі в оренду земельної ділянки, дотримання відповідачем якого підлягає дослідженню судами.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

При цьому, відповідно до чч. 1-3 ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

З огляду на наведені норми, судами не встановлено кому та на якому правовому титулі належала земельна ділянка площею 13 кв.м. та відповідно чи мала повноваження Власівська селищна рада розпоряджатись нею. Крім того, з огляду на норми ст. 42 ЗК України також суди не встановили чи відносилась земельна ділянка до прибудинкової території та чи погоджено її використання з усіма співвласниками.

Без з'ясування вказаних обставин неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку оскаржуваному рішенню відповідача.

Крім того, варто зазначити, що висновок Конституційного Суду України, викладений в його рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) про те, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання, не стосується повноважень суду щодо його перегляду з перевіркою обставин, визначених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, судами неповно встановлені обставини у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.