Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мороза В.Ф., Мороз Л.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Голубченка Анатолія Костянтиновича, Київської міської державної адміністрації, за участі третіх осіб: Київський міський пологовий будинок № 5, Поліклініка № 2 Солом'янського району місті Києва про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року,

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконуючого обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Голубченка Анатолія Костянтиновича про визнання дій протиправними та скасування розпорядження № 1131 від 8 липня 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2013 року в якості другого відповідача у справі залучено Київську міську державну адміністрацію, а в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Київський міський пологовий будинок № 5 та поліклініку № 2 Солом'янського району міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Голубченка Анатолія Костянтиновича від 08.07.2013 № 1131 "Про закріплення об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва" закріплено на праві оперативного управління за Київським міським пологовим будинком № 5 нежилий будинок площею 1 837,00 кв.м. на проспекті Червонозоряному, будинок № 2, літера "А", який належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно із пунктом 2 вказаного розпорядження поліклініка № 2 Солом'янського району міста Києва зобов'язана в установленому порядку здійснити передачу нежилого будинку Київському міському пологовому будинку № 5.

Позивач вважає, що розпорядження Київської міської ради від 08.07.2013 № 1131 суперечить розпорядженню Київської міської ради від 17.04.2013 № 138/9195 (ra0138023-13) , яким введено мораторій на скорочення медичних працівників закладів охорони здоров'я та відчуження або перепрофілювання майна цих закладів до завершення реформи системи охорони здоров'я в місті Києві.

Просив визнати дії Виконуючого обов'язки голови Київської міської державної адміністрації Голубченка Анатолія Костянтиновича протиправними та скасувати його розпорядження № 1131 від 8 липня 2013 року "Про закріплення об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Вiдповiдно до частини 1 та 2 статтi 2 Кодексу адмiнiстративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осiб, прав та iнтересiв юридичних осiб у сфері публiчно-правових відносин вiд порушень з боку органiв державної влади, органів мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб, інших суб'єктів при здiйсненнi ними владних управлiнських функцiй на основi законодавства, в тому числi на виконання делегованих повноважень.

До адмiнiстративних судiв можуть бути оскаржені будь-якi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть суб'єктів владних повноважень, крім випадкiв, коли щодо таких рiшень, дiй чи бездiяльностi Конституцiєю (254к/96-ВР) чи законами України встановлено iнший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцевим самоврядуванням в Україні є гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції (254к/96-ВР) і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, а також через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села, селища, міста та очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради.

Згідно з пунктом 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України, Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об'єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю передбачені статтею 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з п.1 ч.1 якої до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України (254к/96-ВР) , законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України та Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно - правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Пунктом 3.1 рішення Київської міської ради від 15 грудня 2011 року № 844/7080 (ra0844023-11) "Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об'єктів соціальної інфраструктури" доручено виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вирішувати питання, пов'язані із зарахуванням майна комунальної власності територіальної громади міста Києва на праві господарського відання та оперативного управління за суб'єктами господарювання комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, і дані обставини встановлені судами попередніх інстанцій, Рішенням Київської міської ради від 17 квітня 2013 року № 138/9195 (ra0138023-13) "Про комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Солом'янського району міста Києва" передбачено реорганізувати поліклініку № 2 Солом'янського району міста Києва в комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2" Солом'янського району міста Києва шляхом злиття з Центральною районною поліклінікою та поліклінікою № 3 Солом'янського району міста Києва, та віднести до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Пунктом 6 рішення № 138/9195 (ra0138023-13) введено мораторій на відчуження та перепрофілювання майна закладів охорони здоров'я.

Відповідно до спірного розпорядження за Київським міським пологовим будинком № 5 було закріплено на праві оперативного управління нежилий будинок площею 1837,0 кв.м. на просп. Червонозоряному, 2 літера "А", який належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Тобто, твердження позивача, що вказаним розпорядженням ліквідується поліклініка № 2 Солом'янського району та викидаються медичні працівники, не відповідає дійсності.

При цьому, відчуження та перепрофілювання вказаного нежилого будинку не здійснюється, а лише відбувається зміна балансоутримувача.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що спірне розпорядження прийняте в межах повноважень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що права позивача жодним чином не порушені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Київський апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції, прийшов до аналогічних висновків і обґрунтовано залишив її без змін.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.