818/4631/13-а Про визнання протиправними та скасування окремих пунктів вимоги та акту Державної фінансової інспекції про усунення виявлених ревізією порушень - 19.11.2014 Прийняття

за позовом Гетьманського національного природного парку до Державної фінансової інспекції в Сумській області, за участю третьої особи - Комунального підприємства "Райкомунгосп", про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 вимоги № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Гетьманського національного природного парку та Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року,

У червні 2013 року Гетьманський національний природний парк звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Сумській області (далі - ДФІ в Сумській області), за участю третьої особи - Комунального підприємства "Райкомунгосп" (далі - КП "Райкомунгосп"), в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати вимогу № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року в частині пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10;

- зобов'язати відповідача виключити пункти 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 вимоги № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства;

- визнати протиправними та скасувати окремі положення акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей;

- зобов'язати відповідача виключити окремі положення акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей;

- стягнути з відповідача на користь Гетьманського національного природного парку витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності Гетьманського національного природного парку за період з 01 травня 2009 року по завершений звітний період 2013 року, Державною фінансовою інспекцією в Сумській області складено акт ревізії № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року.

31 травня 2013 року Гетьманським національним природним парком отримано вимогу щодо усунення виявлених в діяльності позивача порушень чинного законодавства, з якою позивач частково не згоден, оскільки ДФІ в Сумській області не було враховано надані позивачем документи в обґрунтування своєї позиції.

Пункт 2 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків відповідача про те, що в результаті несвоєчасної сплати обов'язкових платежів (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) позивачем здійснювались перерахування штрафних санкцій, пені, внаслідок чого нанесено матеріальну шкоду установі на загальну суму 1796,76 гривень.

Відповідно до пункту 3 спірної вимоги позивачем в результаті придбання телевізору вартістю 7250,00 грн., порушено Граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного і місцевого бюджетів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 04 квітня 2001 року (332-2001-п) , внаслідок чого державному бюджету завдано матеріальну шкоду на суму 6650,00 гривень.

Пункт 6 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків відповідача про те, що Гетьманським національним природним парком в порушення статті 629 Цивільного кодексу України, частини 1 статі 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , частини 1, 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", рішень Тростянецької міської ради Сумської області № 707 від 16 грудня 2009 року, № 3 від 10 січня 2011 року, 537 від 23 вересня 2011 року та № 605 від 10 листопада 2011 року, було зайво сплачено КП "Райкомунгосп" кошти за оплату вартості споживчої теплоенергії в завищених обсягах, внаслідок чого установі завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4497,53 гривень.

Згідно із пунктом 7 вимоги Гетьманським національним природним парком в порушення частини 1 статті 3, частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року, частини 1 статті 3, частини 7 статті 51 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року, статті 629 Цивільного кодексу України, абзацу 2 пункту 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України № 242 від 26 грудня 2003 року (z0106-04) , пунктів 7.1.5, 7.1.6 договору № 41 від 07 жовтня 2009 року, установою не перераховано до державного бюджету кошти попереднього бюджетного періоду, на суму попередньої оплати за спожиті комунальні послуги, по яких зменшено фактичні видатки поточного бюджетного періоду, в результаті чого бюджетом недоотримано доходів в сумі 4669,32 гривень.

Пунктом 8 вимоги визначено, що позивачем в порушення статті 629 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 3, частини 1 статті 9, частини 7 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) , проведено Державному підприємству "Харківська державна лісовпорядна експедиція" оплату вартості робіт в завищених розмірах, внаслідок включення до актів виконаних робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати, чим завдано матеріальну шкоду установі на загальну суму 54564,56 гривень.

Пункт 9 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків ДФІ в Сумській області про те, що позивачем в порушення частини 1 статті 3, частини 1 статті 9, частини 7 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", абзацу 2 пункту 1 Указу Президента України "Про створення Гетьманського національного природного парку" № 273 від 27 квітня 2009 року (273/2009) , пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року (z0168-95) , проведено Сумському державному підприємству геодезії, картографії та кадастру оплату вартості робіт в завищених розмірах, внаслідок включення до кошторису створення ортофотопланів на площу 802,17 кв. м, у той час як фактична площа Гетьманського національного природного парку складає 233,60 кв. м, в результаті чого установі завдано матеріальну шкоду на загальну суму 40981,12 гривень.

Відповідно до пункту 10 спірної вимоги, фактичним обстеженням ДФІ в Сумській області виявлено самовільне зайняття третіми особами та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, що відведена Гетьманському національному природному парку, чим порушено статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Позивач вважає, що вказані пункти вимоги не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству, в зв'язку з чим, звернувся в суд з вимогою про визнання протиправними, скасування пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10 вимоги № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року, скасування окремих положень акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року та зобов'язання відповідача виключити окремі положення акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року закрито провадження в частині позовних вимог щодо скасування окремих положень акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року та зобов'язання відповідача виключити окремі положення акту № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року в частині внесення до нього недостовірних та неправдивих відомостей.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2013 року, адміністративний позов Гетьманського національного природного парку задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 10 вимоги Державної фінансової інспекції в Сумській області про усунення виявлених ревізією порушень чинного законодавства № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року.

В решті позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі Гетьманський національний природний парк, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення Сумського окружного адміністративного суду та Харківського апеляційного адміністративного суду змінити, задовольнивши адміністративний позов в повному обсязі.

Водночас Державна фінансова інспекція в Сумській області у своїй касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обидві касаційні скарги сторін підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25 лютого 2013 року по 08 квітня 2013 року ревізорами Державної фінансової інспекції в Сумській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності Гетьманського національного природного парку за період з 01 травня 2009 року по завершений звітний період 2013 року, внаслідок проведення якої складено акт № 07-06/34 від 12 квітня 2013 року, який позивач підписав із запереченнями.

27 травня 2013 року на підставі висновків акту ревізії, відповідачем прийнята вимога № 18-07-14-14/3826 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією, яка оскаржується позивачем в частині пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10.

Пунктом 2 вищевказаної вимоги від установи позивача вимагається відшкодувати встановлене порушення шляхом стягнення з винних осіб шкоду у порядку та розмірах встановлених статтями 130- 136 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 2 стало встановлення ревізією факту несвоєчасної сплати установою обов'язкових платежів (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності)

Як наслідок нанесено матеріальну шкоду установі на загальну суму 1796,76 гривень.

Відповідно до пункту 3 спірної вимоги від установи вимагається під час придбання меблів, іншого обладнання та устаткування мобільних телефонів, комп'ютерів, дотримуватися в подальшому Граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, що утримуються за рахунок державного і місцевого бюджетів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 04 квітня 2001 (332-2001-п) року.

В результаті придбання позивачем телевізору вартістю 7250,00 грн., державному бюджету завдано матеріальну шкоду на суму 6650,00 гривень.

Пунктом 6 спірної вимоги відповідачем зобов'язано установу:

- відобразити дебіторську заборгованість за КП "Райкомунгосп" на суму 4497,53 гривень;

- стягнути кошти з КП "Райкомунгосп" в сумі 4497,53 грн., шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

- в іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвому витрачанні коштів, шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 130- 136 Кодексу законів про працю України.

Підставами прийняття вимоги в частині пункту 6 стало встановлення ревізією факту зайво сплачених коштів КП "Райкомунгосп" за оплату вартості споживчої теплоенергії в завищених обсягах та як наслідок установі завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4497,53 гривень.

Відповідно до пункту 7 вимоги позивача зобов'язано:

- перерахувати кошти до державного бюджету за кодом 21080500 в сумі 4669,32 гривень;

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 7 стало встановлення відсутності перерахування до державного бюджету кошти попереднього бюджетного періоду, на суму попередньої оплати за спожиті комунальні послуги, по яких зменшено фактичні видатки поточного бюджетного періоду, в результаті чого бюджетом недоотримано доходів в сумі 4669,32 гривень.

Пунктом 8 вимоги позивача зобов'язано:

- відобразити дебіторську заборгованість за Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" на суму 54564,56 гривень;

- стягнути кошти з ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" в сумі 54564,56 грн., шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

Підставами прийняття вимоги в частині пункту 8 стало встановлення ревізією факту здійснення оплати вартості робіт Державному підприємству "Харківська державна лісовпорядна експедиція" в завищених розмірах, внаслідок включення до актів виконання робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати, чим завдано матеріальну шкоду установі на загальну суму 54564,56 гривень.

Відповідно до пункту 9 спірної вимоги позивача зобов'язано:

- відобразити дебіторську заборгованість за Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в сумі 40981,12 гривень;

- стягнути кошти з Сумського державного підприємства геодезії, картографії

та кадастру в сумі 40981,12 грн., шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

Актом ревізії встановлено, що позивачем включено до кошторису створення ортофотопланів на площу 802,17 кв. м, у той час як фактична площа Гетьманського національного природного парку складає 233,60 кв. м, в результаті чого установі завдано матеріальну шкоду на загальну суму 40981,12 гривень.

Згідно із пунктом 10 вимоги позивача зобов'язано провести роботу по відшкодуванню збитків, нанесених державним природним ресурсам, у відповідності до вимог статті 157 Лісового кодексу України та статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Підставами прийняття вимоги в частині пункту 10 стало виявлення фактичним обстеженням ревізії самовільного зайняття третіми особами та використання не за цільовим призначенням земельної ділянки, що відведена Гетьманському національному природному парку, чим порушено статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність пункту 10 вимоги відповідача, оскільки порядок виконання даного пункту не визначено.

Таку позицію Сумського окружного адміністративного суду підтримав і Харківський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості зроблених висновків відповідачем за актом ревізії і, як наслідок, правомірність винесення вимоги в оскаржуваній частині, зокрема пунктів 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно із статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктами 4, 5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (550-2006-п) передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини 1 статі 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 04 квітня 2001 року (332-2001-п) затверджено Граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів.

Вищевказаною Постановою № 332 (332-2001-п) визначена гранична сума витрат в розмірі 600 гривень на придбання теле- і радіоапаратури, відеотехніки для службових кабінетів.

Однак, на підставі договору № 22/07-10 від 22 листопада 2010 року, укладеного позивачем із приватним підприємцем ОСОБА_1 та згідно із накладною № 106 від 22 листопада 2010 року, позивачем за рахунок коштів спеціального фонду було придбано товарно-матеріальні цінності, у тому числі телевізор SONY KDL-40ЕХ вартістю 7250,00 гривень, що перевищує встановлені граничні норми на 6650,00 гривень.

Із договору № 128 від 01 серпня 2009 року, укладеного КП "Райкомунгосп" із Гетьманським національним природним парком вбачається, що останній прийняв в строкове платне користування частину нежитлової будівлі спільної власності територіальних громад сіл та міста Тростянецького району, загальної площею 82.1 кв. м, яка розміщена за адресою: вулиця Миру, 6 у місті Тростянець Сумської області, що знаходиться на балансі КП "Райкомунгосп".

Проте, згідно із розрахунком вартості теплової енергії, що є додатком до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 41 від 07 жовтня 2009 року, укладеного між КП "Райкомунгосп" та Гетьманським національним природним парком, сума оплати в місяць становить 1316,17 грн., що у відповідності до площі Гетьманського національного природного парку (119,87 кв. м). становить - 10,98 грн. з ПДВ за 1 кв. м опалювальної площі.

За результатами зустрічної звірки на КП "Райкомунгосп" встановлено, що Гетьманський національний природний парк займає площу 82.1 кв. м, а не 119,87 кв. м як визначено у вищевказаному розрахунку.

Отже, позивачем зайво сплачено кошти КП "Райкомунгосп" за оплату вартості споживчої теплоенергії в завищених обсягах та як наслідок установі завдано матеріальну шкоду на загальну суму 4497,53 гривень

Пунктом 5.1 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 41 від 07 жовтня 2009 року зазначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку/розрахунковим способом.

Так, зважаючи на те, що опалювальна площа приміщення фактично становить не 119.87 кв.м., а 82.1 кв.м., за надані послуги з теплопостачання позивачем:

- у 2010 році зайво сплачено 2636,49 гривень;

- у 2011 році - 573,54 гривень.

Надалі, у період з 28 листопада 2011 року по 31 січня 2013 року облік теплової енергії здійснювався за показниками лічильника і, відповідно до розрахунків, позивачем фактично спожито теплоенергії в обсязі 12,9524 Гкал, за що необхідно сплатити 12235,98 грн., тобто на 1287,50 грн. менше, ніж фактично сплачено.

Отже, загальна сума зайво сплачених коштів за надані послуги з теплопостачання КП "Райкомунгосп" становить 4497,53 гривень.

Як вбачається з договору на виконання науково-дослідних робіт з розробки проекту організації території охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів Гетьманського національного природного парку № 66-10/1 від 12 листопада 2010 року, укладеного позивачем із Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція", додаткових угод, платіжних доручень, актів виконаних робіт, накладних та результатів проведення зустрічної звірки, позивачем здійснено оплату вартості робіт ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" у завищених розмірах, внаслідок включення до Актів виконаних робіт даним державним підприємством власних витрат у розмірах, вищих за фактично здійснені витрати на загальну суму 54564,56 гривень.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що Прокуратурою Тростянецького району Сумської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено рішення про відкриття кримінального провадження за фактом заволодіння бюджетними коштами Гетьманського національного природного парку шляхом зловживання службовою особою Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" свого службового становища.

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем із Сумським державним підприємством геодезії, картографії та кадастр укладено договір № 45 від 12 листопада 2010 року на виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення та встановлення меж території Великописарівського, Тростянецького, Охтирського районів Сумської області для здійснення природоохоронної діяльності та встановлення в натурі (на місцевості) їх меж із закріпленням відповідними межовими знаками для Гетьманського національного природного парку. Указом Президента України № 273/2009 від 27 квітня 2009 року "Про створення Гетьманського національного природного парку" (273/2009) чітко встановлена площа земель парку, яка становить 23360,1 гектарів.

Проте, директором Гетьманського національного природного парку підписано кошторис, що є додатком до договору № 45 від 12 листопада 2010 року та платіжні доручення, в яких передбачено оплату вартості виконання робіт по виготовленню цифрових ортофотопланів масштабу 1:10000 на площу 802,17 кв. км, у той час як фактична площа Гетьманського національного природного парку складає 233,60 кв. км.

У перерахунку на площу парку 233,60 кв. км вартість робіт по виготовленню цифрових ортофотопланів масштабу 1:10000 складає 14030,02 грн. (без ПДВ), що на 34150,93 грн. менше, ніж передбачений кошторисом та фактично сплачено установою.

За виконані роботи установою, окрім того, сплачено ПДВ, тому сума зайво сплачених коштів становить 40981,12 гривень.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що ревізорами обґрунтовано зроблено висновок про порушення позивачем вимог чинного законодавства, які визначені в пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 оскарженої вимоги.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що збитки стягуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Щодо прийняття Державною фінансовою інспекцією в Сумській області вимоги № 18-07-14-14/3826 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією, яка оскаржується позивачем в частині пункту 10, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування даного пункту вимоги.

Як вбачається із 10 пункту спірної вимоги, відповідач зобов'язує Гетьманський національний природний парк провести роботу по відшкодуванню збитків, нанесених державним природнім ресурсам у відповідності до вимог статті 157 Лісового кодексу України та статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Проте, стаття 157 в Лісовому кодексі України (3852-12) взагалі не існує, оскільки зазначений нормативно-правовий акт містить всього 110 статті.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що Державна фінансова інспекція в Сумській області діяла в межах повноважень та у спосіб визначений законом, оскільки проведення ревізії та направлення вимоги у разі встановлення порушення входить до обов'язків органу, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Отже, скасовуючи пункт 10 вимоги № 18-07-14-14/3826 від 27 травня 2013 року, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, оскільки порядок виконання даного пункту не визначено.

За приписами статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.