Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді Загороднього А.Ф.,

суддів: Білуги С.В.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Військової частини А 3817 на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району про зміну статусу квартири, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району про визнання протиправними дій щодо відмови в оформленні документів на перевід квартири АДРЕСА_1 із статусу "службові жилі" в "неслужбові та зобов'язання начальника Самбірської КЕЧ району подати спільне клопотання у виконавчий комітет Самбірської міської ради для зміни статусу даної квартири перевівши її із статусу "службові жилі" в "неслужбові жилі".

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконними рішення та дії начальника Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні документів на перевід із статусу "службові жилі" в "неслужбові жилі" квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано начальника Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району Львівської області подати клопотання у виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області для зміни статусу квартири АДРЕСА_1 із категорії "службові жилі" у "неслужбові жилі".

У касаційній скарзі військова частина А 3817 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1996 року ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України. З 2005 року позивач проходить військову службу у військовій частині А 3817 на посаді помічника командира частини з правової роботи.

16 травня 2013 року виконавчим комітетом Самбірської міської ради прийнято рішення № 157 про видачу позивачу та членам його сім'ї службового ордеру на право вселення в службову двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

01 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району із заявою про перевід квартири з категорії службових жилих приміщень в категорію неслужбових жилих приміщень.

Проте, листом від 05 серпня 2013 року № 1333 відповідачем було відмовлено, з огляду на листи начальника головного квартирно-експлуатаційного управління від 19 лютого 2013 року № 303/4/16/320 та начальника Західного територіального управління квартирно-експлуатаційного управління від 20 лютого 2013 року № 303/23/5/516/64, якими повідомлено про припинення на даний час практики виключення квартири з числа службового житла Міністерства оборони України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що керівництвом Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району протиправно відмовлено позивачу в переводі квартири з категорії службових жилих приміщень в категорію неслужбових жилих приміщень, оскільки це порушує права і свободи позивача.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМ України від 03 серпня 2006 року № 1081 (1081-2006-п) , житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень. Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Згідно розділу ІІІ Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 (z0024-12) , питання виключення квартир з числа службових на засіданнях Комісії з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України слід розглядати за такими критеріями, зокрема, для військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі не менше 20 календарних років.

Для включення (виключення) квартир до (із) числа службових у ГКЕУ ЗС України за пропозиціями начальників гарнізонів, погодженими з КЕВ (КЕЧ) району та головами гарнізонних житлових комісій, готується проект доповіді Міністру оборони України разом з проектами листів до сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад (відповідних державних адміністрацій) про включення (виключення) квартири до (із) числа службових. До доповіді щодо виключення квартир з числа службових обов'язково додається протокол засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України, на якому розглядалося це питання.

Жиле приміщення, яке належить до житлового фонду військової частини А0515 та підпорядкованих їй військових частин, включається (виключається) із числа службового у встановленому порядку на підставі наказу командира військової частини А0515.

Підготовка документів для розгляду на Комісії з контролю за розподілом жилого приміщення у гарнізонах Збройних Сил України питання виключення квартири з числа службових та надання її військовослужбовцю для постійного проживання здійснюється відповідно до вимог розділу IV цієї Інструкції.

Пунктом 1.9 вказаної Інструкції, жилі приміщення, які звільняються військовослужбовцями та особами, звільненими з військової служби у зв'язку з наданням їм іншого жилого приміщення за рахунок фондів МО України, незалежно від належності будинків розподіляються між військовослужбовцями та особами, звільненими з військової служби, які потребують отримання жилого приміщення в цьому гарнізоні. Питання щодо статусу цих жилих приміщень (службове чи постійне) в МО України визначає Міністр оборони України, а у військовій частині А0515 (щодо жилого фонду військової частини А0515) - командир військової частини А0515.

Аналізуючи викладені приписи, порушення питання щодо виключення квартири із категорії "службові жилі" у "неслужбові жилі", по-перше, є правом Міністра оборони України за пропозиціями начальників гарнізонів, погодженими з КЕВ (КЕЧ) району та головами гарнізонних житлових комісій, а по-друге, якщо відпала потреба в його використанні або в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо зобов'язання керівництва Самбірської КЕЧ району змінювати статус займаної позивачем квартири з службової у житлову загального користування, оскільки чинним законодавством не передбачено такий порядок вирішення спору шляхом примусової зміни статусу житла судовим рішенням.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Військової частини А 3817 задовольнити.

Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 12 серпня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району про зміну статусу квартири - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Самбірської квартирно-експлуатаційної частини району про зміну статусу квартири - відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.