875/386/14 - 10.11.2014 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 20 ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, треті особи: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 20 ОСОБА_5, кандидат у народні депутати України від Партії "Блок Петра Порошенка" ОСОБА_7, Волинська обласна державна телерадіокомпанія "Нова Волинь", Незалежна громадсько-політична газета "Волинь нова" про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,

04 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду, як до суду першої інстанції, з позовом до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) про визнання нечинною і скасування постанови від 31 жовтня 2014 року № 2103; зобов'язання легальних членів ЦВК належно розглянути скаргу № 1 від 20 жовтня 2014 року та виконати приписи частини восьмої статті 111 та інших норм Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) , повністю задовольнити вимоги скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року; зобов'язати легальних членів ЦВК утриматись від встановлення результатів виборів на ОВО № 20 до належного реагування правоохоронних органів і завершення належного розгляду скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року легітимним складом ЦВК.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким позов задовольнити. Також просив постановити окрему ухвалу по справі відносно осіб, дії, бездіяльність та рішення яких визнаються протиправними.

В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що подана ним 23 жовтня 2014 року скарга № 1 від 20 жовтня 2014 року за суб'єктом звернення, текстом і строками подання відповідала всім вимогам Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) ; недоліків, зазначених при поверненні, не було; скарга без розгляду залишена безпідставно; ЦВК не мала законних підстав для відмови в розгляді скарги; позивач мав право об'єднати вимоги до різних суб'єктів оскарження, а ЦВК повинна була розглянути вимоги, які стосується саме її повноважень; розгляд справи в суді першої інстанції здійснений неповноважним складом суду; суд першої інстанції не в повному обсязі розглянув позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити її у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Київським апеляційним адміністративним судом встановлено, що оскаржуваною постановою ЦВК від 31 жовтня 2014 року № 2103 "Про скаргу кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 20 ОСОБА_2, його довірених осіб ОСОБА_8, ОСОБА_9, повноважного представника ОСОБА_10, зареєстровану в Центральній виборчій комісії 29 жовтня 2014 року за № 21-36-42046" скарга залишена без розгляду по суті. Підставою для залишення скарги без розгляду стало те, що вона є повторною, яка після попереднього повернення з підстав неналежного оформлення подана без усунення вказаних недоліків; скарга подана з порушенням строків оскарження; неналежним суб'єктом оскарження, яким є повноважний представник ОСОБА_10, а також до неналежного суб'єкта оскарження.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку адміністративного судочинства. При цьому також просив зобов'язати легальних членів ЦВК належно розглянути скаргу № 1 від 20 жовтня 2014 року та виконати приписи частини восьмої статті 111 та інших норм Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) , повністю задовольнити вимоги скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року; зобов'язати легальних членів ЦВК утриматись від встановлення результатів виборів на ОВО № 20 до належного реагування правоохоронних органів і завершення належного розгляду скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року легітимним складом ЦВК.

Суд першої інстанції, погодившись з доводами, викладеними в оскаржуваній постанові ЦВК, відмовив в задоволенні позову щодо її нечинності і скасування. Також суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову і в частині зобов'язаня легальних членів ЦВК належно розглянути скаргу № 1 від 20 жовтня 2014 року та виконати приписи частини восьмої статті 111 та інших норм Закону України "Про вибори народних депутатів України" (4061-17) ; зобов'язання легальних членів ЦВК утриматись від встановлення результатів виборів на ОВО № 20 до належного реагування правоохоронних органів і завершення належного розгляду скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року легітимним складом ЦВК з посиланням на те, що вони є похідними від вимог про визнання нечинною та скасування постанови.

Колегія суддів погоджується з висновками Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" ЦВК є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Статтею 110 Закону форма і зміст скарги передбачені.

Так скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі. Скарга повинна містити:

1) назву виборчої комісії, до якої вона подається;

2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта звернення зі скаргою, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) суб'єкта оскарження, його місце проживання (поштову адресу), а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

4) суть порушеного питання;

5) виклад обставин і зазначення доказів, якими суб'єкт звернення обґрунтовує свої вимоги;

6) чітко сформульовані вимоги із зазначенням суті рішення, ухвалення якого вимагається від виборчої комісії;

7) перелік документів і матеріалів, що додаються;

8) зазначення заінтересованих осіб, яких суб'єкт звернення зі скаргою вважає за потрібне залучити до розгляду скарги;

9) підпис суб'єкта звернення зі скаргою чи особи, яка його представляє відповідно до статті 108 цього Закону, із зазначенням дати підписання.

Відповідно до частини 2 статті 111 Закону скарга, оформлена без дотримання вимог статті 110 цього Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги, і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 110 цього Закону, у передбачені цим Законом строки.

Частиною п'ятою статті 109 Закону визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач 23 жовтня 2014 року звернувся до Центральної виборчої комісії зі скаргою на неправомірні дії Волинської обласної державної телерадіокомпанії "Нова Волинь" Незалежної громадсько-політичної газети "Волинь нова", кандидатів у народні депутати ОСОБА_7 і ОСОБА_5, із зазначенням про порушення, допущене ними до дня голосування.

24 жовтня 2014 року листом № 21-36-6190 за підписом члена ЦВК Жиденко І. скаргу повернуто з посиланням на її невідповідність вимогам статті 110 Закону. Одночасно повідомлено про можливість повторного звернення зі скаргою, оформленою відповідно до вимог статті 110 Закону, в передбачені строки.

Такі дії члена ЦВК позивачем не оскаржені, тому він (позивач) мав усунути недоліки скарги та подати її повторно у належні строки.

29 жовтня 2014 року з листом за вхідним № 21-36-42046 позивачем подано цю ж скаргу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що скаржником не були усунуті недоліки скарги № 1, а також скарга подана з порушенням вимог частини другої статті 111 Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо повторного її подання, і відповідач, посилаючись на невідповідність форми і змісту скарги вимогам Закону, правомірно залишив її без розгляду.

Що стосується інших доводів, які стали підставами для залишення скарги № 1 без розгляду, то суд апеляційної інстанції також з ними погоджується.

Згідно із частинами 1, 2, 7, 8 статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109 - 113 цього Закону.

Суб'єкти звернення зі скаргою, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з урахуванням вимог цього Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження: 1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; 2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу; 3) кандидата у депутати; 4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг, передбачених частиною шостою статті 111 цього Закону.

Рішення чи дії політичної партії - суб'єкта виборчого процесу, її посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, можуть бути оскаржені:

1) до Центральної виборчої комісії - стосовно рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у депутати в загальнодержавному виборчому окрузі;

2) до відповідної окружної виборчої комісії - стосовно рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у депутати в одномандатному окрузі.

Скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати може бути подана до Центральної виборчої комісії.

При цьому, як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанцій, скарга № 1 подана щодо порушення, яке мало місце до дня голосування.

Таким чином Центральна виборча комісія правомірно залишила без розгляду зазначену скаргу з посиланням на частини другу, шосту статті 109 Закону № 4061-VІ, відповідно до яких скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана у строк, встановлений частиною першою цієї статті, але не пізніше 22 години дня, що передує дню голосування; строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду відповідно до частини другої статті 111 цього Закону.

Однак при цьому відповідно до частини п'ятої статті 111 Закону № 4061-VІ скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією не пізніше 24 години дня, що передує дню голосування.

Є загальновідомим фактом те, що 26 жовтня 2014 року проведені виборів до Верховної Ради України.

З цих підстав, а також з підстав зазначених вище не можуть бути задоволені вимоги про зобов'язання ЦВК належно розглянути скаргу № 1 від 20 жовтня 2014 року.

Крім того, Центральна виборча комісія правомірно залишила без розгляду скаргу з підстав, визначених частиною дев'ятою статті 108 Закону № 4061-VІ, оскільки позивач та його довірені особи та повноважний представник оскаржували дії засобів масової інформації: Волинської обласної державної телерадіокомпанії "Нова Волинь" та Незалежної громадсько-політичної газети "Волинь нова", - дії яких щодо порушення законодавства про вибори можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .

Тобто Центральна виборча комісія не є належним суб'єктом розгляду скарги щодо оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації.

Що стосується доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, що ним у скарзі № 1, крім дій засобів масової інформації, оскаржувались і дії кандидатів у народні депутати, розгляд неправомірності яких відноситься до повноважень ЦВК, то, як зазначено вище, перебіг строку звернення зі скаргою щодо вчинення дії чи бездіяльності ЦВК закінчився 25 жовтня 2014 року о 22 год.00 хв., повторна скарга позивачем подана до ЦВК 29 жовтня 2014 року, тобто з порушенням строків оскарження, а також після дня голосування, що унеможливлює її розгляд.

Позивач зазначає на неправомірність залишення без розгляду скарги № 1 з підстав звернення неналежного суб'єкта оскарження - повноважного представника ОСОБА_10, оскільки вважає, що останній є виборцем і відповідно до частини першої статті 108 Закону № 4061-VІ відноситься до таких суб'єктів.

Однак, відповідно до положень цієї ж норми, виборець може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109-113 Закону, але з застереженням, що підставою звернення є порушення його особистих виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі.

Із тексту скарги № 1 не вбачається, що в ній ОСОБА_10 зазначає про порушення його особистих виборчих прав або охоронюваних законом інтересів щодо участі у виборчому процесі як виборця.

Отже Центральна виборча комісія, залишаючи без розгляду скаргу № 1 в частині її подання повноважним представником кандидата у народні депутати ОСОБА_10, правильно послалася на положення частини першої статті 108 Закону № 4061-VІ щодо відсутності у останнього права на звернення до виборчої комісії зі скаргою.

Посилання позивача на нелегітимний склад Центральної виборчої комісії спростовується положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори президента України" та деяких інших законодавчих актів України щодо техніко-юридичного вдосконалення виборчого процесу" від 13.03.2014 року № 879- VІІ (879-18) , яким внесені зміни в ст. 30 Закону України "Про Центральну виборчу комісію".

Так пунктом 1 цього Закону передбачено, що повноваження члена комісії припиняються у зв'язку з прийняттям рішення Верховною Радою України про звільнення його з посади та виключено пункт 2 зазначеної статті.

Тобто на час прийняття оскаржуваної постанови та на даний час стаття 30 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" діє в новій редакції.

Суд апеляційної інстанції заслухав аудіозапис засідання Центральної виборчої комісії від 31 жовтня 2014 року щодо розгляду скарги № 1 і погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що розгляд даного питання на засіданні вчинявся відповідно до положень частини першої статті 16 Регламенту Центральної виборчої комісії, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 26 квітня 2005 року № 72 (v0072359-05) . Оголошений на засіданні текст і аргументація підстав залишення скарги без розгляду відповідають письмовому викладенню текста постанови.

Що до інших вимог позивача, а саме: зобов'язання легальних членів ЦВК виконати приписи частини восьмої статті 111 та інших норм Закону України "Про вибори народних депутатів України", - то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 111 Закону № 4061-VІ якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, відповідні правоохоронні органи за зверненням виборчої комісії перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства у триденний строк з дня отримання звернення виборчої комісії, а якщо таке звернення отримано ними менше ніж за три дні до дня голосування, у день голосування чи в наступний за ним день, - невідкладно. Про наслідки перевірки та вжиті заходи відповідні органи невідкладно повідомляють виборчу комісію, яка до них звернулася.

В результаті аналізу даної норми вбачається, що повноваженням саме виборчої комісії при розгляді скарги є визнання необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, саме за зверненням виборчої комісії правоохоронні органи перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства.

Тобто у суду немає повноважень для зобов'язання ЦВК вчиняти дії, передбачені частиною восьмою статті 111 зазначеного Закону.

Щодо вимог про зобов'язання легальних членів ЦВК утриматись від встановлення результатів виборів на ОВО № 20 до належного реагування правоохоронних органів і завершення належного розгляду скарги № 1 від 20 жовтня 2014 року легітимним складом ЦВК, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі вимоги є похідними від попередніх, і з цих підстав задоволенню не підлягають.

Інші доводи апеляційної скарги є також необґрунтованими і не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За вказаних обставин, враховуючи правильне застосування Київським апеляційним адміністративним судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 200, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 20 ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, треті особи: кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 20 ОСОБА_5, кандидат у народні депутати України від Партії "Блок Петра Порошенка" ОСОБА_7, Волинська обласна державна телерадіокомпанія "Нова Волинь", Незалежна громадсько-політична газета "Волинь нова" про визнання нечинною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, залишити без змін.