Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року

у справі № 152/2436/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління соціального захисту населення Шаргородської районної державної

адміністрації Вінницької області

про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,-

В листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року у справі № 152/2436/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким справу направити на новий розгляд.

Управління соціального захисту населення Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у квітні 2007 року звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області із позовною заявою про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги ветерану війни - інваліду війни І групи.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 14 червня 2007 року, позов ОСОБА_4 задоволено та стягнуто на його користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу інваліду війни І групи за 2004, 2005, 2006 роки в сумі 8671,90 грн . Дана постанова набрала законної сили.

На виконання зазначеної вище постанови, 09 липня 2007 року Шаргородський районний суд Вінницької області видав виконавчий лист, з терміном пред'явлення до виконання до 25 червня 2010 року.

Державним виконавцем 17 липня 2007 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

05 грудня 2007 року до Управління державного казначейства у Шаргородському районі направлено платіжні вимоги про стягнення коштів з рахунків боржника, які повернулись без виконання 19 грудня 2007 року в зв'язку з відсутністю асигнувань відповідно до другого абзацу п.3.7 наказу Державного казначейства України № 175 від 05 жовтня 2001 (z1001-01) року.

Постановою заступника начальника відділу ДВС Шаргородського РУЮ Травіної Л.B. від 28 грудня 2007 року на підставі п.2 ч.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист від 09 липня 2007 року повернуто стягувачу та вказано, що виконавчий лист може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 28 грудня 2010року.

Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений.

Частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, єдиною підставою для ухвалення судом рішення про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є доведення стягувачем поважності причин пропуску цього строку.

У заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, позивач посилається на те, що він отримав виконавчий лист і пред'явив його до виконання, але відповідач не виконав рішення суду по теперішній час.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судами встановлено, що стягувач не довів поважність причин пропуску ним строку для пред'явлення виконавчого листа. ОСОБА_4 не зазначив об'єктивних причин, які перешкоджали йому з 28 грудня 2007 року повторно пред'явити виконавчий лист до виконання протягом 3-х років.

Таким чином, суди попередніх інстанцій, розглядаючи заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, діяли з дотриманням вимог діючого законодавства.

Посилання касаційної скарги ОСОБА_4 спростовуються викладеними вище обставинами.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого та законного висновку про відсутність підстав для поновлення вказаного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішеннях судів попередніх інстанцій, зазначені судові рішення ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2014 року у справі №152/2436/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.