Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В., Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-1870/1219/12

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Сумської обл.

про зобов'язання вчинити певні дії,

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі, звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ямпільському районі прийняти до відшкодування суми витрат позивача на пенсію, виплату та доставку державної адресної допомоги, цільової допомоги та підвищення до пенсії за грудень 2011 року в сумі 10484,29 грн. про що скласти та підписати акт звірки розрахунків. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що протягом грудня 2011 року позивачем були здійснені витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в тому числі: витрати на виплату і доставку щомісячної державної адресної допомоги, що в загальному розмірі складає 10484,29 грн., які не були прийняті відповідачем до заліку. Сума витрат, з якою не погоджується ВВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі, на думку УПФУ в Середино-Будському районі, повинен відшкодовувати позивачу саме відповідач, оскільки статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі по тексту - Закон №1105), передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач наголошує, що стаття 21 Закону №1105 передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Посилаючись на вказане, а також на постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) (далі по тексту -Постанова №265), на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (198-2009-п) (далі по тексту - Постанова № 198), а також на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 (z0376-03) (далі по тексту -Порядок №5-4/4), позивач вважає, що державна адресна допомога та підвищення до пенсії, щомісячне грошове утримання або державна соціальна допомога включаються до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому, на його думку, звернення до відповідача з проханням відшкодувати вказані вище витрати було правомірним.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Середино-Будському районі Сумської області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що УПФУ в Середино-Будському районі протягом грудня 2011 року потерпілим особам здійснювало виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також виплату і доставку держаної адресної допомоги на загальну суму 10484,29 грн., у тому числі: витрати на виплату пенсії - 150,00 грн., витрати на поштові видатки - 108,12 грн., державна адресна допомога - 10226,17 грн. (а.с.8-9).

Відповідно до акта звірки за грудень 2011 року (а.с.10) суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, що в загальному розмірі за розрахунком УПФУ в Середино-Будському районі склало 12005грн. 06коп., у тому числі: сума виплачених пенсій (основний розмір) - 1509,86 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (в т.ч. державна адресна допомога згідно Постанови КМУ №265 від 26.03.2008 (265-2008-п) ) - 10370,11грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - 125,06 грн., відділення ВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі не були прийняті до заліку. Відповідачем було прийнято до заліку сума 1520 грн. 77 коп., у тому числі: сума виплачених пенсій (основний розмір) - 1359,89 грн., сума виплаченої щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття (в т.ч. державна адресна допомога згідно Постанови КМУ №265 від 26.03.2008 (265-2008-п) ) - 143,94 грн., сума витрат з виплати і доставки пенсій - 16,94 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п. "г" та "д" п.1 ч.1 ст.21 Закону №1105, на чому також наголошує позивач, у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

В той же час, частиною 16 статті 34 Закону №1105 передбачено, що виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення. У випадку, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг згідно ст. 24 зазначеного Закону між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Посилаючись на приписи ст. 21 Закону №1105, Постанову №265 (265-2008-п) , Постанову № 198 (198-2009-п) , та положення Порядку №5-4/4 (z0376-03) , зважаючи, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування, позивач вважає, що саме відповідач повинен відшкодовувати органу Пенсійного фонду суми витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії, щомісячне грошове утримання або державна соціальна допомога.

Однак, данна позиція позивача є необґрунтованою, УПФУ в Середино-Будському районі помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності та підвищення до пенсії, щомісячне грошове утримання або державна соціальна допомога. Норми Закону №1105 (1105-14) , що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачають таких витрат Фонду як виплата особам, яким призначено пенсії по інвалідності, щомісячної державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії, щомісячне грошове утримання або державна соціальна допомога, що передбачені Постановою №265 (265-2008-п) та Постановою № 198 (198-2009-п) .

У той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 (1105-14) передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом (1105-14) законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону (1105-14) . В Постанові №265 (265-2008-п) та Постанови № 198 (198-2009-п) не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат, а тому її положення для відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги не можуть бути застосовані, як такі, що суперечать приписам Закону №1105 (1105-14) .

Крім того, варто зазначити, що Порядок №5-4/4 (z0376-03) , на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про зобов'язання ВВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі прийняти до відшкодування суми витрат УПФУ в Середино-Будському районі на виплату та доставку пенсій та щомісячної державної адресної допомоги в загальній сумі 10484,29 грн. є безпідставною та лежить поза межами прав УПФУ в Середино-Будському районі, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Разом з тим, обраний у цій справі спосіб захисту порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат. Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розраховано на відсутність спору.

Згаданий Порядок №5-4/4 (z0376-03) (п.2) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Таким чином, у вказаному Порядку №5-4/4 (z0376-03) передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України. Тобто, остаточне питання відшкодування сум вирішується на центральному рівні, не між сторонами по справі. Підписання актів звірки є правом сторін.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про зобов'язання ВВД ФССНВВПЗУ в Ямпільському районі прийняти до відшкодування суми витрат на пенсію, виплату та доставку державної адресної допомоги у розмірі 10484,29 грн., про що скласти та підписати акт звірки розрахунків є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2012р. по справі № 2а-1870/1219/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.