2-а-18015/11/2670 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 20.08.2012 Прийняття

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря Галай Т.О., представників позивача Федоренко О.В., Хухрянської В.І., представника відповідача Завгороднєвої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2011р. №0000824030, №0000834030,-

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»з адміністративним позовом до окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.11.2011р. №0000824030, №0000834030 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 345 433,00 грн та нарахування грошового зобов'язання в розмірі 6259210,00 грн (за основним платежем -5309097,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -950113,00 грн).

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 123.1 ст. 123, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позиція відповідача щодо обов'язкового декларування суми бюджетного відшкодування у податковій декларації є неправомірною та порушує права позивача. Окрім того, зазначає, що згідно з пунктом 6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвертому календарних кварталах 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно норм Податкового кодексу України (2755-17) позивачем неправомірно завищено суму податкового кредиту у перевіряємому періоді та як наслідок занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.

Окрім того, зазначив що на позивача не поширюються норми п. 6 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX Податкового кодексу України (2755-17) , де передбачено, що фінансові санкції не застосовуються до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвертому календарних кварталах 2011 року.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна»з питань достовірності нарахування суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду за серпень 2011 року, який виник за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з грудня 2010 року по серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 1003/40-30/31283830 від 09.11.2011 року, де зазначено що при заповненні декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2011р. по серпень 2011 р. на порушення п.200.1. п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI не проведено перерозподілу сум залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що призвело до: 1) заниження суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на загальну суму 7 345 433 грн( в тому числі: за січень 2011 року на суму 378849 грн.; за лютий 2011 року на суму 5420031 грн.; за травень 2011 року на суму 1347503 грн.; за червень 2011 року на суму 199050 грн); 2) до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (у тому числі: за лютий 2011 року на суму 5798880 грн., за квітень 2011 року на суму 4290478 грн., за травень 2011 року на суму 5637981 грн.; за червень 2011 року на суму 5 852 031 грн.; за липень 2011 року на суму 5 852 031 грн.; за серпень 2011 року на суму 2067 651 грн.); 3) до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 5 309 097 грн (в тому числі: за березень 2011 року на суму 1508650 грн.;за серпень 2011 року на суму 3800447 грн).

На підставі виявлених порушень відповідачем прийняті наступні податкові-повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення форми «В2»№ 0000824030 від 22.11.2011 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 345 433,00 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 0000834030 від 22 листопада 2011 року, яким нараховане грошове зобов'язання в розмірі 6259210,00 грн (за основним платежем -5309097,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -950113,00 грн).

Стосовно правомірності дій платника податку на додану вартість щодо віднесення сум бюджетного відшкодування у збільшення сум податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Пунктами 200.1 - 200.6 ст. 200 ПК України визначено наступне.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу (2755-17) ), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

При цьому, відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації обов'язково додається Розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Тобто, враховуючи наведені норми, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань, що виникли протягом наступних звітних, проте законодавець зазначив, що передумовою цього є обов'язкове декларування суми бюджетного відшкодування, фактично сплаченій у попередніх податкових періодах.

Таким чином, на підставі наведених норм ПК України (2755-17) , суд апеляційної інстанції вважає правомірними дії Окружної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення-рішення форми «В2»№ 0000824030 від 22.11.2011 року, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 7 345 433,00 грн.

Стосовно прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0000834030 від 22 листопада 2011 року, яким нараховане грошове зобов'язання в розмірі 6259210,00 грн (за основним платежем - 5309097,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -950113 грн), то суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Підпунктом 4.6.7 ст 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 N 41 (z0197-11) (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Згідно з роз'ясненнями податкових органів, оскільки сума заниженого бюджетного відшкодування не може бути відображена ні в рядку 23.1, ні в рядку 23.2 податкової декларації з ПДВ, то відповідно на таку суму зменшується значення рядка 24, яке відображається в рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ зі знаком "-" в податковому періоді, в якому отримано повідомлення-рішення за формою "В2". Зазначена сума заниженого бюджетного відшкодування підлягає перенесенню до картки особового рахунку платника податку і в подальшому ця сума (за умови підтвердження документальною перевіркою правомірності її декларування) приймає участь у погашенні податкових зобов'язань з ПДВ такого платника податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат. Окрім того, відповідальності за недекларування суми бюджетного відшкодування податковим законодавством не передбачено, оскільки це є правом платника податку щодо заявлення чи не заявлення суми бюджетного відшкодування в податковій декларації.

Тобто, з наведених норм податкового законодавства випливає, що підстав для нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5309097,00 грн немає.

Стосовно правомірності нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій позивачу, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

В листі ДПС від 05.04.2012 року № 9993/7/15-1417 (далі -лист) податковий орган зазначив, що приписами п. 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. Що стосується поняття податкового законодавства, то перелік останнього визначено у ст. 3 Кодексу.

Стаття 3 ПК України передбачає, що податкове законодавство України складається з Конституції України (254к/96-ВР) ; цього Кодексу; Митного кодексу України (92-15) та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Окрім того, в листі зазначено, що у разі порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати (с. 127 Кодексу (2755-17) ) за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року з урахуванням п. 6 підрозд. 10 розділу XX Кодексу до платників податку на прибуток фінансові санкції не застосовуються.

Таким чином, нарахування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 950113 грн є неправомірним.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідач не надав суду доказів та не довів правомірність прийнятого повідомлення-рішення № 0000834030 від 22 листопада 2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання в розмірі 6259210,00 грн (за основним платежем -5309097,00 грн; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -950113 грн).

Таким чином, після детального правового аналізу податкового законодавства і враховуючи те, що ПК України (2755-17) передбачено право платника податку на додану вартість заявляти або не заявляти суму до бюджетного відшкодування з урахуванням вимоги декларування, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 22.11.2011 року №0000834030.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хенкель Україна» задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 року за № 0000834030 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 6259210 грн (за основним платежем -5309097 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями -950113 грн).