Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2011 року,-

У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ), Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі УМВС) про перерахунок пенсії, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року № 594 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році" (594-2007-п) (далі - постанова КМУ № 594) та наказу Міністра оборони України від 11 квітня 2007 року № 117 (далі наказ № 117) починаючи з 1 травня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що звільнений у запас Збройних Сил України та одержує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ) і її розмір підлягає перерахунку, в зв'язку з прийняттям постанови КМУ № 594 (594-2007-п) та наказу № 117.

Однак, у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перерахунок пенсії відповідачі відмовили, чим, на думку позивача, порушили його права, а тому останній просив про задоволення позову.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2011 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними рішення скасувати та задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення касаційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суди на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що підстав для перерахунку пенсії немає.

Так, за приписами частини 3 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час виникнення права на перерахунок пенсії), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Таким чином, виходячи зі змісту вищенаведеної правової норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що право на перерахунок пенсії виникає у випадку, коли відбуваються зміни розміру грошового забезпечення, встановленого законодавством.

Постановою № 594 (594-2007-п) Міністерству внутрішніх справ України дозволено здійснювати у 2007 році, починаючи з 1 квітня, преміювання осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад установлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

На виконання зазначеної постанови Міністром внутрішніх справ України наказами № 117 та № 187 встановлено граничні розміри премії, яка може бути виплачена працівникам органів внутрішніх справ, у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.

Аналіз змісту зазначених вище норм права свідчить про те, що премія, яку позивач просив врахувати для обчислення нового розміру пенсії, має тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності підстав лише в межах видатків, передбачених фондами грошового забезпечення відповідних органів у 2007 році, що виключає її як підставу для перерахунку пенсій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 квітня 2012 року у справі № 21-65а12

За таких обставин, суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі, відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії, діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачає.

За приписами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 9 лютого 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.