Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у справі № 2-а-14452/11 за позовом ОСОБА_4 до Слов'янської міської ради Донецької області про визнання рішення незаконним

ОСОБА_4 звернулась з позивом до Слов'янської міської ради Донецької області про визнання незаконним рішення від 23.02.1994 року № 58/12.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради народних депутатів від 23.02.1994 року № 58/12 про додатковий відвід земельної ділянки незаконним, та таким що підлягає скасуванню, оскільки виконком Слов'янської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення про додатковий відвід земельної ділянки, площею 265 м2 за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_1, загальна площа якої складала 1804,30 кв.м, фактично припинив їх право користуватися землею площею 265 кв.м.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2011 р. позовні вимоги задоволені. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради народ них депутатів від 23.02.1994 року № 58/12 про відвід земельної ділянки площею 265 м2 за рахунок земельної ділянки АДРЕСА_1.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 р. постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2011 р. скасовано. Прийнято нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

На постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012 р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради народних депутатів № 58/12 від 23.02.1994 року ОСОБА_5, що мешкала у будинку АДРЕСА_2, була додатково відведена земельна ділянка площею 265 кв.м за рахунок земельної ділянки під АДРЕСА_1 на підставі заповіту після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції 1990), надання земельних ділянок у володіння або користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів. У рішенні про надання земельних ділянок у володіння або дарування зазначається мета, для якої вони відводяться.

Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після їх вилучення (викупу).

Як вірно встановлено судами, право власності на жилий будинок АДРЕСА_1 виникло у позивача після реєстрації договору купівлі-продажу від 2001 року, заочного рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 18.10.2010 року у справі № 2-8456/2010.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що право власності на жилий будинок № 7 виникло у позивача після прийняття оспорюваного рішення від 23.02.1994 року.

Отже, права, свободи та інтереси позивача рішенням виконкому Слов'янської міської ради № 58/12 від 23.02.1994 року, ніяким чином не порушені.

На момент придбання позивачем в 2001 році частини домобудівлі по АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 265 кв.м відносилася до домобудівлі АДРЕСА_2 та знаходилась у власності у ОСОБА_5; розмір земельної ділянки до будівлі АДРЕСА_1 дорівнював 1539 кв.м, тобто він був такий же, як і на момент звернення позивача до суду в 2011 році.

Крім того, оспорюване рішення виконкому Слов'янської міської ради № 58/12 від 23.02.1994 року було прийнято за згодою одного з попередніх власників домобудівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_6 Також слід враховувати, що за життя ОСОБА_6 та спадкоємцем за заповітом - ОСОБА_5 вказане рішення виконавчого комітету не оскаржувалось.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.03.2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.