Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. у справі № 2а-2832/11/2770 за позовом ОСОБА_4 до Севастопольської міської ради, третя особа: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження, -

Позивач звернувся до Севастопольської міської ради з позовом, в якому, з урахуванням уточнення просив визнати незаконним та скасувати рішення Севастопольської міської Ради від 26.01.2010 року за № 9337.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Севастопольської міської Ради від 26.01.2010 року за № 9337 прийняте з порушенням діючого законодавства, а саме ст.ст. 118, 198 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України з земельних питань від 04.05.1999 року № 43, на підставі підроблених документів, без відповідних погоджень та без врахування того, що частина спірної земельної ділянки знаходилась у користуванні позивача, яка бажала отримати її у власність.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.11.2011р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.11.2011 р. та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.01.2009 року ОСОБА_4 звернулась до Севастопольської міської Ради із заявою про погодження місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 0,03 га., яка прилягала до її земельної ділянки, для індивідуального будівництва житлового будинку. Вказана заява була направлена відповідачем до органів виконавчої влади для надання висновків щодо можливості відводу земельної ділянки. Листом СМР від 06.05.2010 року № М-279/1 позивачу були повернуті її документи, у зв'язку з тим, що у документації була відсутня інформація про наявність прав третіх осіб на земельну ділянку та про використання позивачкою права на безоплатне придбання земельної ділянки. Вказані дії відповідача ОСОБА_4 не оскаржені.

10 вересня 2008 року Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 5024 "Про надання згоди ОСОБА_5 на передання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) та розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки".

Згідно із зазначеним рішенням було надана згода ОСОБА_5 на передання у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки) та розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки. Частину цієї земельної ділянки бажала отримати і позивач.

16.10.2009 року ОСОБА_5 звернувся до СМР із заявою про розгляд проекту землеустрою по відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1.

26.10.2010 року відповідачем було прийняте рішення № 9337 "Про передання у власність гр. ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,1000 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого господарських будівель та споруд (присадибної ділянки)".

Відповідно до вказаного рішення був затверджений проект землеустрою по відводу земельної ділянки, третій особі земельна ділянка надана у власність.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_5 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 та 9 статті 118 Земельного кодексу України в редакції, що діяла на момент подання заяви ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу, а також висновки конкурсної комісії (у разі відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_5 одержаний дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 10.09.08 № 5024, яке є чинним, в установленому законом порядку не оскаржено та не скасовано.

Проект землеустрою по відводу та встановленню меж та площі земельної ділянки у натурі (на місцевості) для відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, Балаклавський район" погоджено з головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, управлінням містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, відділом державної служби охорони культурної спадщини управління культури та туризму Севастопольської міської державної адміністрації, управлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі та Севастопольською міською санітарно - епідеміологічною станцією.

Крім того, проект землеустрою пройшов державну експертизу землевпорядної документації. Відповідно до висновку експертизи проект землеустрою відповідає вимогам діючого законодавства, нормативним технічним документам та оцінюється позитивно.

Відповідно до ч.9 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного рішення) районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що Севастопольська міська Рада мала повноваження та була зобов'язана розглянути заяву третьої особи та прийняти певне рішення. При цьому, у відповідача не було підстав для відмови третій особі затвердити проект землеустрою та надати у власність земельну ділянку. Тобто, відповідач при прийняті рішення від 15.12.09 № 9075 діяв у межах наданих йому повноважень та обґрунтовано.

В свою чергу, відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 01.11.2011 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.