Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Обухівської районної державної адміністрації Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, -

У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправною відмову Обухівської районної державної адміністрації Київської області у погодженні бланку державного акта серії ЯМ № 000433 на право власності на земельну ділянку, яка виділена для ведення садівництва в межах Української міської ради Обухівського району.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року, позов задоволено. Визнано протиправною відмову Обухівської районної державної адміністрації Київської області у погодженні ОСОБА_4 бланку державного акта серії ЯМ № 000433 на право власності на земельну ділянку, яка виділена для ведення садівництва в межах Української міської ради Обухівського району, оформлену листом № 3439/0716 від 23.11.2011.

У касаційній скарзі Обухівська районна державна адміністрація Київської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 08.11.2011 відділом Держкомзему у місті Українка Обухівського району до Обухівської районної державної адміністрації Київської області передано бланк державного акту серії ЯМ № 000433 на право власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_4 на підставі розпорядження райдержадміністрації № 804 від 01.09.2010.

Листом № 3439/0716 від 23.11.2011 Обухівська районна державна адміністрація Київської області повідомила відділ Держкомзему у місті Українка Обухівського району про неможливість погодження вказаного державного акта з посиланням на те, що відповідно до довідки Управління земельних ресурсів у Обухівському районі № 1179 від 01.11.2007 та експлікації земель, склад угідь земельної ділянки, що проектується до відведення - критий чагарниками, тому до документації із землеустрою необхідно додати розрахунок втрат лісогосподарського виробництва, розроблений та затверджений згідно чинного законодавства, а також документ про сплату втрат лісогосподарського виробництва.

За результатом розгляду скарги ОСОБА_4 від 29.11.2011 № М616.2/16-04 до відповідача щодо непогодження державного акта, останнім залишено її без задоволення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються згідно з вимогами частини 1 статті 19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За змістом пункту "б" частини 1 статті 195 ЗК України охорона земель включає захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб.

Відповідно до частини 2 статті 207 ЗК України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.

Згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем,6б-зем,2-зем) чагарники виділяються як окрема категорія на одному і тому самому рівні класифікації, що й землі лісогосподарського чи сільськогосподарського призначення, та обліковуються окремо.

Таким чином втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва відшкодовуються у разі виведення сільськогосподарських угідь, які належать за категорією земель сільськогосподарського призначення, лісових земель, які за категорією відносяться до земель лісогосподарського призначення та чагарників.

При чому, ЗК України (2768-14) не відносить чагарники до будь-якої категорії земель за цільовим призначенням, визначеними у статті 19 цього кодексу, а тому суди дійшли висновку про безпідставність вимоги щодо відшкодування втрат чагарників на землях сільськогосподарського, лісогосподарського призначення чи на інших категоріях земель.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Обухівської районної державної адміністрації Київської області відхилити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 серпня 2012 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.