2а-5689/12/2670 Про стягнення заборгованості із виплати різниці пенсії, призначеної науковим працівникам - 16.08.2012 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України про стягнення заборгованості,

У квітні 2012 року Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України заборгованість за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року в розмірі 59784 грн. 25 коп.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що з 2007 року втратив статус державної наукової установи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року -без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має заборгованість перед відповідачем, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації -за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом (1977-12) ; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначено Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року (372-2004-п) (далі -Порядок).

Відповідно до п.п. 5, 6 Порядку (372-2004-п) розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) , про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Судом встановлено, що відповідачем направлялися до ДП «Науково-дослідний інститут мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України повідомлення про розмір сум, що підлягають відшкодуванню за період з 01 грудня 2011 року по 31 березня 2012 року, однак відповідачем визначені в них суми сплачені не були.

Згідно п. 8 вказаного Порядку (372-2004-п) у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 7 п. 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ № 8-2 від 30 квітня 2002 року (z0441-02) , управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Таким чином, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в апеляційній скарзі як на підставу для скасування постанови суду від 15 травня 2012 року послався на те, що з 27 листопада 2007 року ДП «Науково-дослідний інститут Мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України вилучено з державного реєстру наукових установ. Відповідно, з вказаної дати відсутні підстави для зарахування наукового стажу працівникам вказаної установи та для відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

За змістом ч. 9 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» на відповідача у даній справі покладається обов'язок фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цим Законом (1977-12) , та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

При цьому, Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (1977-12) та Порядок не ставлять у залежність виникнення у наукової установи обов'язку відшкодувати таку різницю із дотриманням органом пенсійного фонду вимог закону при призначенні пенсії, а лише вказують на те, що на ДП «Науково-дослідний інститут Мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України покладається зобов'язання профінансувати зазначену різницю у розмірі пенсії.

У випадку, якщо ДП «Науково-дослідний інститут Мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України вважає, що діями Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва по призначенню деяким колишнім працівникам відповідача пенсії було порушено його права та інтереси у сфері публічно-правових відносин, воно, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, не позбавлене можливості звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДП «Науково-дослідний інститут Мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15 травня 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДП «Науково-дослідний інститут Мікроприладів» НТК «Інститут монокристалів» НАН України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року -без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів»НТК «Інститут монокристалів»НАН України -залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року -без змін.