Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 по справі № 2-а-6725/09/1570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРА" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2010, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРА" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, Державної податкової інспекції у місті Нова Каховка Херсонської області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено частково. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси від 07.11.2008 № 0003592370 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ІГРА" штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5010,00 грн. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Суворовському районі міста Одеси 20.06.2011 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.06.2011 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 1 статті 3, пунктів 1, 6 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 1 статті 69, пункту 1 статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Нова Каховка Херсонської області була здійснена перевірка господарської одиниці - залу гральних автоматів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГРА", розташованого за адресою: місто Нова Каховка, вулиця Стрілків, 3-А, з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Нова Каховка Херсонської області складено акт від 30.10.2008 № 0085/21/02/23/33721690, яким встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 та 6 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведено розрахункову операцію без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа на загальну суму 50,00 грн.; встановлено факт незбереження протягом встановленого терміну книги обліку розрахункових операцій; також, в залі наявні 14 гральних автоматів в робочому стані, які не переведені у фіскальний режим роботи, не зареєстровані і не опломбовані.

На підставі акту від 30.10.2008 № 0085/21/02/23/33721690 Державною податковою інспекцією у Суворовському районі міста Одеси прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 07.11.2008 № 0003592370 на суму 5350,00 грн. пунктів 1 та 6 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що законодавством не передбачений порядок фіскалізації гральних автоматів - випуск нових як РРО та оснащення старих відповідними пристроями для застосування їх як РРО з відповідним внесенням їх до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 1 та 6 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, ДПА та Національного банку України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема:

у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій;

у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.

Судами попередніх інстанцій встановлено недоведеність зберігання книги обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну, що свідчить про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн. за порушення пункту 6 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Що стосується порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", то згідно зі статтею 12 зазначеного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (121-2001-п) (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів - 31.12.2006.

Пунктом 2 вказаної Постанови Міністерство економіки зобов'язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" та від 10.09.2008 № 581 (v0581225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Враховуючи, що контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була здійснена 30.10.2008, застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5010,00 грн.є правомірним.

Враховуючи викладене, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 55, 160, 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 по справі № 2-а-6725/09/1570 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.