Угода між Урядом України та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво в галузі освіти - 20.06.1995 підписання

Уряд України та Уряд Республіки Узбекистан, які в подальшому іменуються "Сторони", у відповідності до положень Угоди про співробітництво в галузі освіти між країнами - учасницями Співдружності Незалежних Держав, підписаної в м. Ташкенті 15 травня 1992 року (997_135) ,

спираючись на історичні корені дружніх відносин між народами двох країн, намагаючись сприяти взаємозбагаченню, збереженню та розвитку національних культур народів України і Республіки Узбекистан,

будучи зацікавлені в розвитку та поглибленні співробітництва та обміну в галузі освіти,

домовились про таке:

СТАТТЯ 1

Сторони, згідно з діючим законодавством двох країн та нормами міжнародного права, розвиватимуть і підтримуватимуть співробітництво в галузі освіти на основі принципів рівноправності та взаємної поваги.

СТАТТЯ 2

Сторони співпрацюватимуть, звертаючи особливу увагу на такі форми:

- обмін досвідом з найважливіших напрямків управління і планування в галузі освіти;

- проведення спільних наукових досліджень в галузі гуманітарних, природничих, технічних та педагогічних наук, які викликають взаємну зацікавленість;

- підготовка та перепідготовка спеціалістів на основі повного та часткового навчання студентів, аспірантів, докторантів, наукових стажувань, підвищення кваліфікації, інших видів обмінів;

- розвиток прямого співробітництва між навчальними закладами двох країн.

СТАТТЯ 3

Сторони визначатимуть напрямки спільних наукових досліджень (програми і учасники досліджень визначаються навчальними закладами, які безпосередньо приймають участь у співпраці).

СТАТТЯ 4

Сторони сприятимуть більш широкій участі наукових співробітників системи освіти України та Республіки Узбекистан в конференціях, симпозіумах, семінарах тощо, які у них проводитимуться. З цією метою вони зобов'язуються регулярно обмінюватися інформацією з питань їх організації та проведення.

СТАТТЯ 5

Сторони на основі міжнародних принципів і стандартів будуть вирішувати питання, в тому числі, шляхом укладення окремих угод, для збереження та розвитку етнічної, мовної та культурної самобутності громадян України узбецької національності та громадян Республіки Узбекистан української національності.

СТАТТЯ 6

Сторони сприятимуть укладенню та здійсненню прямих договорів між навчальними закладами з метою:

- обміну зразками підручників, посібників, навчальних програм, аудіо-, відеоматеріалами, тестами для загальноосвітніх, професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів;

- вивчення історії, мови, літератури, географії та традицій двох народів;

- обміну інформацією щодо ефективного управління навчальним процесом;

- обміну школярами, студентами, аспірантами, докторантами, стажистами, педагогами і робітниками органів управління освітою;

- обміну науковими співробітниками для проведення спільних наукових досліджень з пріоритетних напрямків науки та техніки.

СТАТТЯ 7

Сторони сприятимуть громадянам своїх країн в здобутті вищої освіти, підвищенні кваліфікації і в період проходження аспірантури і докторантури в учбових, наукових установах і закладах в своїх країнах на компенсаційній основі.

СТАТТЯ 8

Сторони визнають еквівалентними документи про неповну і повну середню освіту державних зразків, свідоцтв і дипломів про професійно-технічну і середню спеціальну освіту незалежно від існуючої системи оцінки знань учнів.

Сторони будуть здійснювати необхідну роботу, пов'язану із взаємним визнанням документів про вищу освіту, наукові ступені і звання.

СТАТТЯ 9

Сторони з метою виконання положень цієї Угоди розроблять конкретні програми співробітництва і обмінів, які визначать організаційні та фінансові умови їх реалізації.

СТАТТЯ 10

Ця Угода укладається терміном на 5 років і набуває чинності з дня підписання. Її дія буде автоматично продовжена на наступний 5-річний період, якщо жодна із Сторін не заявить шляхом письмового повідомлення по дипломатичних каналах про своє бажання денонсувати її не пізніше, як за 6 місяців до закінчення терміну дії цієї Угоди.

Вчинено в м. Ташкенті 20 червня 1995 року в двох примірниках, кожний на українській, узбецькій та російській мовах, причому всі тексти є автентичними. В разі розбіжностей в тлумаченні статей цієї Угоди за основу приймається текст на російській мові.