Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. Провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року у справі № 820/10653/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Транс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису, -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ-Транс" звернулось в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просило: визнати незаконним та скасувати припис від 31.05.2013 року № С-3105/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; визнати незаконною та скасувати постанову від 31.05.2013 року № 3-0606/2 про накладення штрафу у розмірі 103 230,00 грн. на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні рішення винесені відповідачем з порушенням принципів обґрунтованості, розсудливості, рівності перед законом, без урахуванням права особи на участь у прийнятті рішення, що, на думку позивача, є підставою для визнання їх незаконними та скасування.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 серпня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено, визнано незаконними та скасовано припис від 30.05.2013 року № С-3105/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову від 30.05.2013 року № 3-0606/2 про накладення штрафу у розмірі 103 230,00 грн. на товариство з обмеженою відповідальністю "Топ-Транс" за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2006 року придбав у власність земельну ділянку площею 9,3658 га, кадастровий номер 3221281200:06:004:0007, яка розташована у Київській області, Броварському районі, на території Великодимерської селищної ради, у зв'язку з чим 28.06.2006 року позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 185251.

Метою придбання зазначеної земельної ділянки було будівництво комплексу складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку товариства.

Відповідно до заявки позивача від 05.12.2007 року № 572, відділом містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Броварської районної державної адміністрації було розроблено Будівельний паспорт № 9/08 на забудову земельної ділянки площею 9,3658 га, який був погоджений та затверджений 16.01.2008 року начальником управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації та начальником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.

У відповідності до архітектурно-планового завдання від 16.01.2008 року, рішення Броварської районної державної адміністрації Київської області, товариством з обмеженою відповідальністю "АРХБУДПРОЕКТ" у 2007 році розроблено проект комплексу складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку позивача в с.м.т. Велика Димерка Броварського району, Київської області, який був пред'явлений до управління містобудування і архітектури та розвитку інфраструктури Київської облдержадміністрації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для надання дозволу на виконання будівельних робіт.

Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт було отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи по проекту від 14.03.2008 року № 9/08.

У відповідності до проекту та архітектурно-технічного паспорту об'єкта архітектури, затвердженого відділом містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Броварської районної державної адміністрації об'єкт споруджено за проектом (автора) головного архітектора проектів TOB "АРХБУДПРОЕКТ" Кривцова А.В.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області на підставі направлення на проведення перевірки у відповідності до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (553-2011-п) , відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивачем, який зареєстрований за адресою: місто Київ, пр-т Московський, 28-А.

Під час проведення вказаної перевірки встановлено, що на об'єкті за адресою: Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка на земельній ділянці (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 185251 від 21.06.2006 року) виконані будівельні роботи зі спорудження підвального приміщення адміністративно-побутового корпусу "Комплексу складських, офісних підсобних приміщень та автопарку ТОВ "Топ-Транс".

При цьому, 19.03.2013 року позивачем подано до відповідача декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме: в пункті 9 наведено інформацію про затвердження проекту та робочої документації "Комплекс складських, офісних підсобних приміщень та автопарку в смт. Велика Димерка, Броварського району Київської області" № 2-КБ від 10.01.2008 року та в пункті 10 вказаної декларації позивачем зазначено, що правовстановлюючим документом, що дає право на виконання будівельних робіт є дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.05.2008 року № 264/04-03/08.

Судом першої інстанції зазначено, що фактично вказаний дозвіл було видано на виконання будівельних робіт з будівництва комплексу складських, офісних підсобних приміщень та автопарку в смт. Велика Димерка, Броварського району Київської області. При цьому, в ході судового розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що будь-якого іншого дозволу на будівництво чи реконструкцію об'єкта за вказаною адресою відповідачем не надавалось. Крім цього, проектною документацією введення в експлуатацію об'єкта окремими пусковим комплексом не передбачено.

Водночас, під час проведення перевірки встановлено розбіжності в номері будівельного паспорту, а саме: в декларації про готовність об'єкта до експлуатації замовником зазначено № 9108, в той час коли ревізору надано 91/08. Крім цього, в пункті 11 вказаної декларації датою закінчення будівництва є дата закінчення другої черги комплексу, проте будівельні роботи зі спорудження фактично закінчені.

Враховуючи вищевикладене, позивачем, на думку відповідача було порушено статтю 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якої прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

За результатами проведеної перевірки складено припис № С-3105/1 від 31.05.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, яким встановлено факт надання недостовірних даних в декларації про готовність об'єкта до експлуатації вх. № 7/10-1903/35 від 19.03.2013 року. Вказаним приписом позивачу надано строк усунути вказані порушення та повідомлено відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання даного припису.

Крім того, відповідачем складено протокол № 2-Л-3-3105/1 від 31.05.2013 року, на підставі якого за встановлені правопорушення до позивача постановою від 06.06.2013 року № 3-006/2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 103230,00 грн.

Також судом апеляційної інстанції зазначено, що підставою подання декларації слугувало те, що комунальне підприємство Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації" не включило підвал до акту інвентаризації вважаючи те, що готовий підвал знаходиться в недобудованому адміністративно-побутовому корпусі, який відноситься до другого пускового комплексу, довідка від 15.09.2008 року № СФ-216.

На підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 356-е та акту проведення підсумкової перевірки від 10.10.2009 року інспекцією видано свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 13.10.2009 року № 10000381.

Разом з тим, за відсутності в акті технічної інвентаризації Броварського МБТІ підвалу загальною площею 1091,4 м2, він не був включений Інспекцією до Свідоцтва.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в ході перевірки виявлені порушення законодавства, відповідачем правомірно за результатами її проведення складено акт перевірки, винесено припис та накладено штраф за виявлені порушення. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивачем не доведено факту недопущення його повноважних представників до участі до перевірки та надання відповідних пояснень та заперечень на оформлення її результатів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувані припис та постанова є протиправними, оскільки підвальне приміщення адміністративного корпусу в складі першого пускового комплексу було завершено будівництвом і здано в експлуатацію, а відповідачем було порушено порядок проведення перевірки.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою отримання права власності на підвальне приміщення, в 2013 році позивач звернувся до інженера з інвентаризації нерухомого майна TOB "ВІНСТРАТЕГІЯ-БУДЕКСПЕРТИЗА" Белень В.М. про складання технічного паспорту на виробничий будинок "Адміністративно-побутовий корпус" Комплексу складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку TOB "Топ-Транс" 1-й - пусковий комплекс складських приміщень (підвальне приміщення), який був виготовлений 08.02.2013 року.

Відповідно до статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", чинного до 12.03.2011 року, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснювалося на підставі сертифіката (свідоцтва) відповідності, який видавався інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Сертифікат (Свідоцтво) відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

У зв'язку з тим, що підвальне приміщення АПК не увійшло до Свідоцтва, виданого Інспекцією, воно на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 356-е вважається таким, що збудовано та прийнято в експлуатацію, але не зареєстрованим в Інспекції.

Реєстрація підвального приміщення АПК, загальною площею 1091,4 м2, яке входить до складу першого пускового комплексу і здане в експлуатацію разом з іншими об'єктами першого пускового комплексу була проведена відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, 19.03.2013 року (вх. № 7/10-1903/35) позивач подав відповідачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а також за переліком всі необхідні документи, на підставі яких вже надавалося свідоцтво (сертифікат) про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

На адресу позивача надійшла відмова у реєстрації декларації від 01.04.2013 року № 7/10-31/0104/02 з пропущенням строків, встановлених частиною четвертою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (10 днів).

Разом з цим, 10.04.2013 року начальником Інспекційного відділу у Північному регіоні Інспекційного управління № 2 Плющом О.С. на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.03.2013 року вх. № 7/10-1903/35 проведено позапланову перевірку дотримання вимог товариством законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Перевіркою встановлено надання недостовірних даних в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Після усунення недоліків вказаних інспекцією у відмові від 01.04.2013 року № 7/10-31/0104/02, товариство повторно, 16.05.2013 року за вих. № 93, подало декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Однак, знову ж таки, з пропущенням встановлених частиною четвертою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" 29.05.2013 року за вих. № 7/10-26/2905/02 товариству було відмовлено у реєстрації декларації з тих самих причин, про які йшлося в акті перевірки від 10.04.2013 року.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до проекту та висновку комплексної державної експертизи по проекту від 14.03.2008 року № 9/08 здача об'єктів в експлуатацію передбачена 2-ма пусковими комплексами. В складі першого пускового комплексу: склад (по ГП поз.2) з загальною площею 19 746,9 кв.м.; два КПП - 50,3 кв.м.; підвальні приміщення адміністративно-побутового корпусу - 1 091,4 кв.м.; пожежні резервуари ємкістю 500 м3 (2 шт.) - 254,4 кв.м.; протипожежної насосної станції - 85 кв.м.; вузол управління водозабірними насосами - 50,3 кв.м.; компресорна - 3,9 кв.м.; комплектна трансформаторна підстанція 2x630 кВа (ТП) - 38,5 кв.м.; водозабірна свердловина; резервуар-накопичувач забруднених дощових стоків; вузол біологічного очищення; зовнішні і внутрішні майданчикові інженерні мережі; майданчик для відстою вантажних автомобілів. В складі другого пускового комплексу: склад (по ГП поз. 3) загальною площею 23 694,1 кв.м. та можливістю використання в якості холодильника; адміністративно-побутовий корпус; закінчення благоустрою території ділянки.

На підставі наведеної вище проектної документації, затвердженої наказом товариства від 31.03.2008 року № 3-КБ та висновку комплексної державної експертизи по проекту від 14.03.2008 року № 9/08, відповідачем було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 28.05.2008 року № 264/04-03/08.

Даний дозвіл було видано на виконання будівельних робіт з будівництва (комплекс складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку в смт. Велика Димерка, Броварського району). Окремого дозволу на будівництво чи реконструкцію об'єкту відповідачем не надавалося, так як окремим пусковим комплексом здача об'єкта в експлуатацію проектною документацією не передбачена.

Дана норма закріплена пунктом 7 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (461-2011-п) , яким передбачено, що як що проектною документацією визначено пусковий комплекс (чергу), він може бути прийнятий в експлуатацію окремо від об'єкта. Пусковий комплекс (черга) повинен відповідати вимогам щодо його безпечної експлуатації.

Листом від 15.09.2009 року за вих. № 79 позивач повідомив начальника інспекції Лизогуба A.A. про необхідність проведення перевірки побудови пускового комплексу у зв'язку з закінченням будівництва першого пускового комплексу.

З заявою від 05.10.2009 року № 79 позивач звернувся до начальника інспекції Лизогуба A.A. з клопотанням про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, в якому повідомив про закінчення будівництва першого пускового комплексу "Комплекс складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку TOB "Топ-Транс" в с.м.т. Велика Димерка Броварського району, Київської області" та отримало акт готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 356-е. В даному акті зазначені основні показники об'єкту, який прийнятий комісією до експлуатації і в якому також зазначено, що комісією прийнято пусковий комплекс першої черги в складі якого, відповідно до проекту та експертного висновку підвальне приміщення адміністративно-побутового корпусу було пред'явлено комісії та включено до акту готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 356-е.

За результатами перевірки питань відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовності його до експлуатації, відповідачем складено акт проведення підсумкової перевірки від 10.10.2009 року, в якому зазначено, що інспекцією проведена перевірка на об'єкті будівництва - перший пусковий комплекс "Комплекс складських, офісних, підсобних приміщень та автопарку TOB "Топ-Транс" в с.м.т. Велика Димерка Броварського району, Київської області". У висновку даного акту перевірки зазначено, що об'єкт відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та готовий до експлуатації.

З огляду на наведене, відповідно до проектної документації, позитивного висновку Держекспертизи, акту готовності об'єкта до експлуатації від 05.10.2009 року № 356-е та акту проведення підсумкової перевірки від 10.10.2009 року об'єкт, в тому числі і підвальне приміщення адміністративного корпусу в складі першого пускового комплексу було завершено будівництвом і здано в експлуатацію.

Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, підвальне приміщення, яке входить до першого пускового комплексу, є готовим до експлуатації, а тому припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 31.05.2013 року № С-3105/1 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (553-2011-п) , посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Посадові особи Інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, Плющ О.С. провів перевірку за результатами якої склав акт, який був вручений особі, яка не є суб'єктом містобудування, та не відноситься до керівного складу суб'єкта містобудування та не є встановленим законом порядком уповноваженої особою, яку суб'єкт містобудування уповноважив би прийняти та підписати акт перевірки.

Таким чином, представником інспекції була проведена перевірка у присутності особи, яка була не уповноважена позивачем на представлення її інтересів, в результаті чого підприємство було позбавлено можливості надати вичерпну інформації та необхідні документи щодо будівництва, чим порушено право товариства закріплене у пункту 13 Порядку щодо: вимоги від посадових осіб інспекції дотримання законодавства; присутності під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; отримання результатів перевірки та ознайомлення з актом перевірки, складеним інспекцією; подання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Що стосується протоколу № 2-Л-З-3105/1 від 31.05.2013 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то як зазначено судом апеляційної інстанції, в ньому вказано, що перевірка була проведена в присутності заступника директора по будівництву позивача - ОСОБА_8. Відповідно до довідки позивача № 112 від 03.07.2013 року особа ОСОБА_8 працював заступником директора по будівництву з 01.08.2007 року (наказ № 3К) та звільнений з посади наказом № 5К від 30.11.2010 року. Дане звільнення підтверджується копією трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи.

Таким чином, перевірка, результати якої закріплені в акті, протоколі та приписі, фактично проводилися без формально залучення товариства, як суб'єкта містобудівництва та її уповноважених осіб і були складені за відсутності представників позивача та без належного повідомлення позивача.

Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності інспекцією був призначений на 15.00 год. 06.06.2013 року однак доведено це було лише ОСОБА_8, який відношення до товариства немає.

Результатом такої діяльності інспекції стало неправомірне прийняття постанови від 06.06.2013 року № 3-0606/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 103 230,00 грн. про існування якої позивач дізнався 25.06.2013 року після того, як відповідач поштовим відправленням направив її на адресу товариства.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.