Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф. Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління юстиції у Харківській області про скасування наказу, -

ОСОБА_4 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління юстиції у Харківській області, в якому просив скасувати п. 2 наказу № 34/2 від 17.01.12 р. Головного управління юстиції у Харківській області "Про результати проведення повторної атестації державних службовців територіальних управлінь юстиції Харківської області" в частині визнання таким, що він не відповідає займаній посаді заступника начальника Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області - начальника Відділу Державної виконавчої служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року позов був задоволений в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволені позову.

Вважаючи, що рішення апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року.

Письмових заперечень на касаційну скаргу від відповідача до суду касаційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач з 24.04.07 р. працює на посаді заступника начальника Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області - начальника відділу державної виконавчої служби.

Наказами Головного управління юстиції № 716/2 від 09.11.11 р. "Про проведення повторної атестації державних службовців територіальних управлінь юстиції у Харківській області" та № 872/2 від 30.12.11 р. "Про внесення змін до наказів Головного управління юстиції у Харківській області 09.11.11 р. № 716/2 та від 13.12.11 р. № 808/2" був затверджений склад атестаційної комісії, графік проведення атестації та остаточно призначено проведення атестації позивача на 11.01.12 р.

Наказом № 34/2 від 17.01.12 р. "Про результати проведення повторної атестації державних службовців територіальних управлінь юстиції Харківської області" позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про суб'єктивність висновків атестаційної комісії та винесеного на їх підставі Наказу відповідача. Атестація і Наказ не направлені на забезпечення об'єктивного розгляду і професійної оцінки діяльності державного службовця, який атестується.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, з чим погоджується колегія суддів, що відповідач при прийнятті оскаржуваного п. 2 наказу № 34/2 від 17.01.12 р. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1922 (1922-2000-п) (далі - Положення) з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) та інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 4 Положення для організації та проведення атестації наказом керівника державного органу (далі - керівник) утворюється атестаційна комісія, яка повинна забезпечувати об'єктивний розгляд і професійну оцінку діяльності державного службовця, який атестується (пункт 5 Положення) та може приймати рішення про те що працівник не відповідає займаній посаді (пункт 11 Положення).

Відповідно до пункту 18 Положення за результатами атестації керівник видає відповідний наказ (розпорядження), а в пункті 19 Положення зазначено, що рішення про переведення державного службовця за його згодою на іншу посаду або про звільнення з посади приймається керівником у двомісячний термін з дня атестації

Виходячи з обставин справи та наведених норм, якими передбачено порядок проведення атестації державних службовців, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача при проведенні атестації позивача та видачі оскаржуваного ним рішень.

Доводи позивача про незавчасне повідомлення його щодо судового розгляду справи апеляційним судом не підтверджуються будь-якими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновку апеляційного суду та встановлених ним обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2012 року у справі № 2а-3773/12/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.