Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф. Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, УМВС України в Житомирській області, Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області про визнання наказів незаконними, поновлення на посаді, зобов'язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, -

ОСОБА_4 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовами, об'єднаними в одне провадження, до Міністерства внутрішніх справ України, УМВС України в Житомирській області, в яких просив визнати наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 27 лютого 2012 року № 169 про винесення клопотання до керівництва МВС України про звільнення його з посади та з органів внутрішніх справ за п. "є" ст. 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ незаконним; визнати наказ № 323 о/с від 9 квітня 2012 року та наказу № 72 о/с від 13 квітня 2012 року про його звільнення з посади начальника Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області та з органів внутрішніх справ за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ незаконними та скасувати їх. Крім того, просив поновити його на посаді, з якої був звільнений та зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу .

В ході розгляду справи судом першої інстанції було залучено в якості відповідача Лугинський районний відділ УМВС України в Житомирській області, де позивач проходив службу та отримував грошове забезпечення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, задовольнивши первісні позовні вимоги.

Письмових заперечень на касаційну скаргу від відповідачів до суду касаційної інстанції не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 1998 року на різних посадах, а з липня 2010 року - на посаді начальника Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області.

Наказом тимчасово виконуючого обов'язки Міністра внутрішніх справ України № 323 о/с від 9 квітня 2012 року позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Підставою видання вказаного наказу послугував наказ начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області № 169 від 27 лютого 2012 року.

Зокрема, наказом начальника УМВС України в Житомирській області № 169 від 27 лютого 2012 року, було прийнято рішення клопотати перед керівництвом МВС про звільнення начальника Лугинського РВ УМВС України в Житомирській області майора міліції ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, за грубе порушення службової дисципліни, яке виразилося у тривалому вживанні спиртних напоїв в громадському місці, що принизило імідж керівника органу внутрішніх справ, як результат призвело до виникнення конфліктної ситуації, дало змогу стверджувати про злочинні дії працівника міліції та до появи на службі в нетверезому стані

Підставою для винесення вказаного наказу став висновок службового розслідування, з якого вбачається, що позивач допустив порушення, вказані в наказі. Так, з виписки № 51 із медичної картки Житомирського наркологічного диспансеру вбачається, що позивача було освідувано 20 лютого 2012 року в 11:00 годині та встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння.

На виконання наказу МВС України № 323 о/с від 9 квітня 2012 року тимчасово виконуючим обов'язки начальника управління МВС України в Житомирській області було видано наказ № 72 о/с від 13 квітня 2012 року про звільнення позивача з органів внутрішніх справ з 13 квітня 2012 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попердніх інстанцій, з чим погоджується колегія суддів, виходили з того, що, звільняючи позивача з органів внутрішніх справ, відповідачі діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (114-91-п) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Сутність службової дисципліни визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (3460-15) .

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається, зокрема, повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей.

Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (3460-15) передбачено, що за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із наявністю належних та допустимих доказів по вчиненими ним діяннями.

Отже, в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 0670/2242/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.