Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Красноармійської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Відділення Фонду), третя особа - ОСОБА_5, про визнання неправомірними дій та зобов'язання фінансування для надання матеріального забезпечення на виплату допомоги по вагітності та пологах,

У грудні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 23 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 січня 2012 року між позивачем та фізичною особою, яка використовує найману працю, ОСОБА_5 було укладено трудовий договір.

Міською лікарнею № 3 м. Краматорська 1 березня 2012 року позивачу було видано листок непрацездатності щодо вагітності та пологам.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 10 квітня 2012 року було подано до Відділення Фонду заяву-розрахунок щодо здійснення фінансування допомоги по вагітності та пологах позивача у розмірі 2389,167 грн. за 126 календарних днів.

Відповідачем згідно направлення від 29.03.2012 року № 103 було проведено позапланову документальну перевірку повноти нарахування обов'язкових страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності і обґрунтованості витрачення страхових коштів фонду фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та складено акт № 130.

Перевіркою встановлено, що 20 січня 2012 року було укладено трудовий договір з ОСОБА_4 з оплатою праці 5500 грн. на місяць. Цей трудовий договір укладено за 41 день до настання відпустки по вагітності та пологам і зареєстровано у Красноармійському міському центрі зайнятості без урахування фахової підготовки позивача, що закінчив Артемівське музичне училище.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336 (v0336203-04) затверджено випуск "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних професій працівників, згідно з якими встановлені певні завдання, обов'язки та кваліфікаційні вимоги до менеджера з адміністративної діяльності. Основною кваліфікаційною вимогою до посади менеджера з адміністративної діяльності є наявність повної вищої освіти напрямку підготовки "Адміністративний менеджмент" (магістр, спеціаліст) без вимог стажу роботи або вища повна освіта (магістр, спеціаліст), стаж роботи за фахом - не менше 2 років та післядипломна освіта за напрямом "Адміністративний менеджмент".

На момент укладання договору з позивачем також були укладені трудові договори ще з чотирма працівниками: керуючим магазином та трьома менеджерами із середньомісячною заробітною розрахунковою платою за останні 3 місяці 1375 грн., в той час як позивачу встановлена заробітна плата 5500 грн., чим порушено ст. 2-1 КЗпП України.

Перевіркою було також встановлено відсутність посадових інструкцій працівників та штатний розпис, що є порушенням регіональної угоди між Донецькою обладміністрацією, профспілковими об'єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2011-2012 рік.

За вказаних обставин фінансування для надання матеріального забезпечення на виплату допомоги по вагітності і пологах згідно листка непрацездатності серії ABC № 470337 за період з 01.03.2012 року по 04.07.2012 рік, виданого позивачу, за рахунок коштів Відділення Фонду було призупинено.

Постановою Красноармійського MB ГУМВС України в Донецькій області від 06.04.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 та позивача ОСОБА_4 в зв'язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України.

Відповідно до свідоцтва про народження у позивача 27 травня 2012 року народився син ОСОБА_6

Статтею 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Пунктами 1 та 2 ст. 34 Закону визначено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та допомога по вагітності та пологах.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Судами також встановлено, що страхувальник - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не звертався до суду з позовами до Відділення Фонду з приводу оскарження дій або скасування прийнятого рішення.

Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові з огляду на те, що відповідач діяв в межах наданої компетенції згідно вимог законодавства і не порушував права та законні інтереси позивача.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Краматорського міського суду Донецької області від 23 січня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.