Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Могилів-Подільської міської ради, Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, третя особа приватне мале підприємство "Венера" про визнання протиправними та скасування рішень та свідоцтв про право власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна, -

11 червня 2013 року ОСОБА_4 пред'явила позов до Могилів-Подільської міської ради, Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, третя особа приватне мале підприємство "Венера" (з урахуванням уточнення позовних вимог) про визнання протиправним та скасування пункту 1.5. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року "Про оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна"; визнання протиправним та скасування пункту 1.8. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 29 листопада 2011 року № 496 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна"; скасування свідоцтва про право власності № 665 від 04 вересня 2009 року, видане на підставі п. 1.5. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року; скасування свідоцтва про право власності № 841 від 30 листопада 2011 року, видане на підставі п. 1.8. рішення № 496 Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 29 листопада 2011 року.

Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що Згідно п.1.5. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року № 230 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна" оформлено право приватної власності в цілому на нежитлові об'єкти нерухомого майна, а саме: торгівельний павільйон літ. "А", загальною площею 23 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_5. На підставі даного пункту зазначеного рішення було видано свідоцтво про право власності № 665 від 04 вересня 2009 року на нежитловий об'єкт нерухомого майна на ім'я ОСОБА_5.

Як вбачається з заяви ОСОБА_5 та акту приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ПМП "Венера", вона, як засновник підприємства, передала зазначений торгівельний павільйон у власність підприємства як поповнення статутного фонду.

Враховуючи таку передачу пунктом 1.8., пунктом 1.8.1. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 29 листопада 2011 року року № 496 "Про оформлення права власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна" оформлено право приватної власності в цілому на нежитлові об'єкти нерухомого майна, а саме: торгівельний павільйон літ. "А", загальною площею 23,0 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 за приватним малим підприємством "Венера". Раніше існуючий правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності № 665 від 04 вересня 2009 року, за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 285, погашено. На підставі даних пунктів зазначеного рішення було видано свідоцтво про право власності № 841 від 30 листопада 2011 року на нежитловий об'єкт нерухомого майна на ім'я Приватного малого підприємства "Венера".

Зазначений торгівельний павільйон розташований на земельній ділянці, якою ПМП "Венера" користується на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Так, згідно рішення № 546 від 29 вересня 2005 року Могилів-Подільської міської ради було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку та надано в оренду зазначену земельну ділянку загальною площею 135 кв.м., приватному малому підприємству "Венера" по АДРЕСА_1 для комерційного використання, обслуговування павільйону, що також підтверджується копією договору оренди від 05 жовтня 2005 року.

Позивач є власником магазину по вул. Стависька, 36-а в м. Могилеві-Подільському згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21 вересня 2001 року та земельної ділянки площею 0,0113 га за цією ж адресою, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №683782. Суміжним землекористувачем позивача є приватне мале підприємство "Венера"

При цьому, враховуючи інтереси суміжних землекористувачів, 16 грудня 2011 року між Могилів-Подільською міською радою та приватним малим підприємством "Венера" було укладено договір на встановлення земельного сервітуту, що стосується також проїзду та проходу до суміжної ділянки ОСОБА_4 з доданими до нього технічними умовами, планом розташування земельної ділянки та описом встановлення меж земельної ділянки на якій діє сервітут. Зазначений сервітут на даний час є діючим.

Суд першої інстанції, пославшись на положення частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначив, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів порушення її прав та охоронюваних законом інтересів та прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Могилеві-Подільському Вінницької області здійснювалось на підставі Положення про порядок оформлення права власності на нерухоме майно в місті Могилеві-Подільському, що затверджене рішенням міської ради № 58 від 22 серпня 2002 року (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.6. Положення право власності оформляється тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, при проведенні їх технічної інвентаризації та прийнятті їх в експлуатацію у встановленому порядку. Право власності не оформляється на тимчасові споруди, а також на споруди не пов'язані фундаментом з землею.

Крім цього із матеріалів справи слідує, що земельна ділянка площею 135 м? по вул. Ставиській, 40 у м. Могилеві-Подільському перебуває у користуванні МПП "Венера".

Разом з цим пунктом 1.5. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року "Про оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна" оформлено право приватної власності на торгівельний павільйон літ. "А" по вул. Ставиській, 40 у м. Могилеві-Подільському за ОСОБА_5.

Суд першої інстанції не дослідив чим являється торгівельний павільйон, розташований по АДРЕСА_1 - нерухомим об'єктом, чи малою архітектурною формою та, відповідно, чи надавався дозвіл МПП "Венера" на його будівництво, чи приймався торгівельний павільйон в експлуатацію та чи перебувала земельна ділянка по АДРЕСА_1 на час прийняття рішення Виконавчим комітетом Могилів-Подільської міської ради від 03 вересня 2009 року у користуванні ОСОБА_5.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того пред'явивши позов про визнання протиправним та скасування пункту 1.5. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року № 230 "Про оформлення права приватної власності на об'єкти нерухомого майна", визнання протиправним та скасування пункту 1.8. рішення Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 29 листопада 2011 року № 496 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові об'єкти нерухомого майна", позивач збільшив позовні вимоги та просив також скасувати свідоцтво про право власності № 665 від 04 вересня 2009 року, видане на підставі п. 1.5. рішення № 2306 Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 03 вересня 2009 року та свідоцтво про право власності № 841 від 30 листопада 2011 року, видане на підставі п. 1.8. рішення № 496 Виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області від 29 листопада 2011 року.

Даним позовним вимогам позивача суд першої інстанції правової оцінки не дав.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини справи уваги не звернув, недоліків рішення суду першої інстанції не усунув.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так як судами першої та апеляційної інстанцій не було вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і винести законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.