Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А, Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року

у справі № 826/4309/14

за поданням Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Енергія"

про визнання протиправним та обґрунтованим рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна, -

Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області звернулася до суду з поданням щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ "НВФ "Енергія" та визнання правомірним та обґрунтованим рішення податкового органу від 24 вересня 2014 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі, Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "НВФ "Енергія" на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна, яке було прийняте з підстав недопуску працівників контролюючого органу призначених наказом від 23 вересня 2014 року № 2131 до перевірки.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

В силу пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за наявності підстав, визначених у пункті 94.2 приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Таким чином, підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке полягає в неправомірному недопуску до перевірки посадових осіб податкового органу за наявності законних підстав для її проведення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Вимогами пункту 2 частини 4 статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому випадку провадження підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що начальником податкового органу винесено наказ від 23 вересня 2014 року № 2131 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВФ "Енергія" у зв'язку з ненаданням документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "Відім" за березень 2014 року, з ТОВ "Антейсоюз" за період з січень-березень 2014 року, липень 2014 року, з ТОВ "Афелій-2013" за січень-лютий 2014 року, з ПП "БФ "Дізайнремсервіс" за червень 2014 року.

23 вересня 2014 року за місцем проведення перевірки перевіряючими складено акт про відмову директором відповідача Морозовим О.Г. у допуску посадових осіб ДПІ до проведення перевірки та акт про відмову відповідача надати документи до перевірки.

Враховуючи оскарження ТОВ "НВФ "Енергія" наказу податкового органу від 23 вересня 2014 року № 2131, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність спору про право, і відповідно, закриття провадження у справі.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.