Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про перерахунок пенсії,-

Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі АР Крим здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з урахуванням періоду його роботи в Республіканському підприємстві "Феодосійське міжрайпаливо" з 25.10.1972 року по 01.09.1989 року.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, що з записів трудової книжки ОСОБА_4 вбачається, що він 25.10.1972 р. прийнятий на роботу трактористом Кіровського топливного складу підприємства "Феодосійський гортопсбит". Наступний запис вказує, що підприємство "Феодосійський гортопсбит" перейменовано в листопаді 1974 року на підприємство "Феодосійське міжрайпаливо". Позивач прийнятий на посаду тракториста Кіровського топливного складу. В жовтні 1979 р. переведений на роботу шофера 2 класу ГАЗ-93 Кіровського складу. У зв'язку з перейменуванням підприємства у вересні 1989 р. ОСОБА_4 призначений шофером 2 автомашини ЗІЛ ММЗ 555 Кіровського топливного складу Феодосійського підприємства забезпеченню паливом населення, установ і організацій. У вересні 2005 р. підприємство перейменовано в Республіканське підприємство "Феодосійське міжрайпаливо".

Довідкою № 136 від 15.05.2006 р. Республіканського підприємства "Феодосія міжрайпаливо" підтверджується факт роботи позивача в Феодосійському міжрайпаливі з 25.10.1972 р. по 24.04.2005 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до архівного відділу Феодосійської міської ради, та листом від 10.09.2012 № Р-25,02-19/140 позивача було повідомлено, що документи по особовому складу (накази про прийом, звільнення, відомості про заробітну плату) Республіканського підприємства "Феодосійське міжрайпаливо" на зберігання не передавались, місцезнаходження їх архівному відділу не відомо, у зв'язку з чим надати довідки позивачу про стаж його роботи та заробітної платі у Республіканському підприємстві "Феодосійське міжрайпаливо" за період з 25.10.1972 по 24.04.2006 не виявляється можливим.

Крім того, ОСОБА_4 також звертався до Республіканського комітету АР Крим з палива, енергетики та інноваційної політики, Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим з питання місця знаходження документації по особовому складу Республіканського підприємства "Феодосійське міжрайпаливо", проте таких документів не виявлено.

ОСОБА_4 звернувся до відповідача з завою про перерахунок пенсії, з з урахуванням стажу його роботи з 25.10.1972 р. по 01.09.1989 р. з моменту звернення за пенсією за віком. Однак, листом від 04.12.2012 року №№ 3410/Р-л. отримав відмову, з підстав відсутності документів, що підтверджують працевлаштування у спірний період.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що відмова відповідача зарахувати вказаний спірний період часу до трудового стажу позивача є неправомірною, оскільки відомості про роботу позивача у вказаному підприємстві містяться в трудовій книжці позивача, та підтверджуються іншими доказами в їх сукупності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637 (637-93-п) , (далі- Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.3 Порядку № 637 (637-93-п) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Згідно п. 3 Порядку № 637 (637-93-п) за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Так, з профспілкового білету який міститься в матеріалах справи, виданого на ім'я ОСОБА_4, вбачається, що позивач в січні 1973 року працював в Гортопсбуті м.Феодосія, оскільки був членом профсоюзної організації даного підприємства.

Таким чином, колегія судів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що позивач в спірний період з 25.10.1972 р. по 01.09.1989 р. працював трактористом та шофером 2 класу Кіровського топливного складу підприємства "Феодосійськк гортопсбит" та підприємства "Феодосійське міжрайпаливо", у зв'язку з перейменуванню" підприємства переводився в реорганізовані підприємства, при цьому запис про звільнення міститься в трудовій книжці лише під датою - 24.04.2006 р., тобто позивач працював на одному підприємстві і записи про переведення позивача на роботу проводилися лише у зв'язку з перейменуванням підприємства. Крім того, про роботу позивача на підприємстві "Феодосійський гортопсбит" у вказаний період свідчить також і довідка РП "Феодосійське міжрайпаливо" та профспілковий білет позивача.

Разом з тим, судами встановлено, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до відповідача 06.01.2012 р. Повідомленням відповідача від 11.01.2012 р. позивачу було роз'яснено право до 11.04.2012 року подати відповідачу необхідні для призначення пенсії документи, зокрема документи про заробітну плату, довідку,підтверджують перейменування підприємства, довідку з військкомату, довідку з податкової інспекції.

Проте, вказані документи у встановлений строк позивачем не були подані, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Отже, приймаючи до уваги, звернення позивача до суду 07.02.2013 р, обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача здійснити здійснення і перерахування пенсії позивача з моменту звернення останнього за призначенням пенсії.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.