Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошилівському районі м. Донецька про стягнення сплачених пенсій,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м.Донецька сплачені управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_4 за липень-листопад 2011 року у розмірі 750 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошилівському районі м. Донецька звернулось з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судам норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, що відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька не враховані суми витрат на виплату пенсій ОСОБА_4 за період з липня по листопад 2011 року у загальному розмірі 3860 грн., що складається з суми основної пенсії у розмірі 750 грн. та з суми державної адресної допомоги у розмірі 3110 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що вимога позивача щодо виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_4 є обґрунтованою, при цьому не підлягає виплата відповідачем суми адресної допомоги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року (1105-14) № 1105-14 (надалі Закон № 1105) обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (надалі Порядок). Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV (1105-14) визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини 8 статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року по справі № 2а/0570/14950/2011 позов управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення сплаченої суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 2292 грн. задоволено частково, з відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Ворошиловському районі м. Донецька на користь управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька стягнуто витрати по виплаті основного розміру пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за квітень-червень 2011 року в розмірі 450 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті годувальника досягла 56 річного віку, що підтверджується свідоцтвом про смерть, довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. У пункті 3 цієї статті зазначено, що такими є жінки, які досягли 55 років, якщо вони не працюють, інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача сплаченої пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві по справі ОСОБА_4 за липень-листопад 2011 року у розмірі 750 грн. є правомірними.

Щодо заявленої позивачем позовної вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на виплату державної адресної допомоги по справі ОСОБА_4 за липень-листопад 2011 року у розмірі 3110 грн., колегія суддів вказує, що зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.