ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/45866/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.А.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.03.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року у справі за позовом Приватного підприємства "Таврида Будпроект" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Таврида Будпроект" звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі про визнання протиправною та скасування постанови № 76/ю від 20.12.2012 року про накладення штрафу у розмірі 20412,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.03.2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі № 76/ю від 20.12.2012 року про накладення штрафу на ПП "Таврида Будпроект" в розмірі 20412,00 грн.
Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції у справі, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.10.2012 року Інспекцією була проведена перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів та правил на об'єкті "Будівництво автосалону з автосервісом, розташованому за адресою: м. Севастополь, Балаклавське шосе, 17" (далі - Об'єкт), будівництво якого здійснювало ПП "Таврида Будпроект".
За результатами вказаної перевірки 19.10.2012 року Інспекцією був складений Акт № 452/ю щодо дотримання вимог забудовником законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
12.12.2012 відповідачем був складений Протокол № 76/ю (далі Протокол) про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
12.12.2012 відповідачем також було винесено припис № 61/ю, яким ПП "Таврида Будпроект" було зобов'язано в строк до 10.01.2013 року усунути вказані в протоколі порушення.
В акті та протоколі вказано, що перевірка проводилася і протокол складався у присутності директора ПП "Таврида Будпроект" Дедова А.В. та він відмовився отримувати акт та підписувати протокол.
Проте, судами попередніх інстанцій було встановлено, що перевірка здійснювалася у відсутність директора Дедова, а вищезазначені акт перевірки та протокол складалися в приміщенні Інспекції у відсутності директора ПП "Таврида Будпроект" Дедова А.В. і йому 19.10.2012 року та 12.12.2012 року ці документи не надавалися.
Тобто, відповідачем порушено положення пункту 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 року за № 553 (553-2011-п) , відповідно до якого перевірка об'єкту повинна була проводитися у присутності суб'єкта містобудування.
20.12.2012 року на підставі акта від 19.10.2012 року, протоколу від 12.12.2012 року та з урахуванням припису від 12.12.2012 року відповідачем була винесена постанова № 76/ю про накладення штрафу на ПП "Таврида Будпроект" у розмірі 20412,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яке полягає в тому, що на об'єкті будівництва ведуться з порушеннями, а саме загальний журнал та спеціальні журнали з окремих видів робіт - заповнені не в повному обсязі.
При цьому, відповідачем не конкретизовано, що саме не було внесено до журналів.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що суть правопорушення відповідачем не розкрито.
Постанову № 76/ю від 20.12.2012 року позивач отримав в приміщенні Інспекції ДАБК лише 10.01.2013 року, що свідчить про порушення з боку відповідача пункту 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1995 року за № 244 (244-95-п) , відповідно до якого відповідач в триденний термін після ухвалення Постанови повинен був перший екземпляр постанови вручити під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування або направити постанову поштою.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, не всі графи титульної сторінки загального журналу були заповнені, але відомості, які не були відображені, носять загально-інформаційний характер: кількість сторінок, посада та прізвище керівника, дата видачі та інше. Один том усіх журналів був прошитий та пронумерований на момент перевірки з зазначенням загальної кількості сторінок.
Колегія суддів зазначає, що вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість суб'єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що усунення позивачем виявлених порушень було можливо у строк до 10.01.2013 року, тобто строк, що був наданий згідно Припису від 12.12.2012 року
Проте, такої можливості відповідач позивачу не надав, внаслідок допущення процедурних порушень, а рішення про накладання на позивача штрафу фактично приймалося з урахуванням того, що позивач його не виконав.
Отже, вчинені контролюючим органом процедурні порушення, у даному випадку, унеможливили захист суб'єктом господарювання своїх прав під час проведення перевірки.
Також, судами попередніх інстанцій обґрунтовано взято до уваги, що відповідні положення по веденню і заповненню журналів у відповідності з п. 1.17 ДБН В.2.1-10-2009 є рекомендованими, про що вказано у додатках "В" і "Г" до ДБН В.2.1-10-2009. Крім того, деякі види робіт носили тривалий характер і не були закінчені на момент перевірки, тому повні дані про них неможливо було заносити до журналу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржені у цій справі акта відповідача прийняті неправомірно та необґрунтовано, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі відхилити, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.03.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: