Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Голяшкіна О.В., Сороки М.О.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року,

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області призначити позивачу пенсію на пільгових умовах із зменшенням його пенсійного віку відповідно до вимог п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" починаючи з 30 березня 2011 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишено без руху з наданням тридцяти денного строку для подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

Управлінню Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року підстави, вказані в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження визнано неповажними, відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року у справі №3064/11/1214.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала (частина четверта статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи вбачається, що постанова Лисичанського міського суду Луганської області від 21 листопада 2013 року була постановлена у відкритому судовому засіданні за наслідками розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.

Сторони в судовому засіданні 21 листопада 2013 року присутніми не були.

Копію вищезазначеної постанови відповідач отримав 13 грудня 2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області подало до Лисичанського міського суду Луганської області 25 грудня 2013 року, тобто з порушенням встановленого для цього десятиденного строку. Це підтверджується датою вхідної кореспонденції суду.

Враховуючи те, що останнім днем для подачі апеляційної скарги на постанову суду є 23 грудня 2013 року (робочий день), відповідач мавможливість подати апеляційну скаргу вчасно, навіть отримавши копію постанови 13 грудня 2013 року.

Таким чином, апеляційна скарга була подана з порушенням строку, встановленого для цього статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що відповідачем не наведено поважних причин пропуску для подачі апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 222- 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.